Юрисдикція спорів щодо оскарження довідки НАЗК

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Верховний суд щодо юрисдикційної належності спорів про оскарження довідки Національного агентства з питань запобігання корупції

03 липня 2026 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 420/3078/25, адміністративне провадження № К/990/40384/25 (ЄДРСРУ № 137945919) досліджував питання щодо юрисдикційної належності спорів про оскарження довідки Національного агентства з питань запобігання корупції.

Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Наведене конституційне положення гарантує кожній особі право на судовий захист у разі виникнення спору щодо її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Зміст принципу спеціалізації судів полягає у забезпеченні розгляду кожної категорії спорів саме тим судом, до компетенції якого такі спори віднесені законом. Тому визначення належної юрисдикції здійснюється, виходячи із характеру спірних правовідносин, предмета спору та сутності права чи інтересу, за захистом якого звертається особа.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Зміст цього законодавчого положення вказує на те, що до компетенції адміністративних судів належать спори щодо будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, за винятком тих, щодо яких законом визначено інший порядок судового вирішення.

Як установлено, довідка про результати повної перевірки декларації є рішенням (індивідуальним актом) НАЗК, прийнятим у межах реалізації владно-управлінських повноважень у сфері державного фінансового контролю. Така довідка зумовлює самостійні правові наслідки для суб`єкта декларування, а спір щодо законності викладених у ній висновків та дотримання НАЗК вимог закону під час її складення виникає між особою та суб`єктом владних повноважень у зв`язку зі здійсненням останнім публічно-владних управлінських функцій.

Водночас законодавство не встановлює спеціального порядку судового оскарження довідки про результати повної перевірки декларації або викладених у ній висновків.

ВИСНОВОК: Таким чином, спір про оскарження довідки НАЗК про результати повної перевірки декларації є публічно-правовим спором, у розумінні пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, та належить до юрисдикції адміністративних судів.

 

Матеріал по темі: «Статус довідки НАЗК після притягнення суб’єкта декларування до відповідальності»

 

 

 

 

 

Теги: назк, декларування, недостовірні відомості, щорічна декларація, порог відповідальності, штраф, адміністративна, кримінальна, необґрунтовані активи

 

Статус довідки НАЗК після притягнення суб’єкта декларування до відповідальності

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Верховний суд: статус довідки НАЗК, навіть після притягнення суб’єкта декларування до юридичної відповідальності

03 липня 2026 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 420/3078/25, адміністративне провадження № К/990/40384/25 (ЄДРСРУ № 137945919) досліджував питання щодо впливу подальшого притягнення особи до юридичної відповідальності на існування правовідносин між НАЗК та суб`єктом декларування.

У цьому зв`язку підлягає оцінці підхід, відповідно до якого у разі виявлення НАЗК за результатами повної перевірки декларації ознак адміністративного або кримінального правопорушення правовідносини між НАЗК та суб`єктом декларування завершуються із складенням довідки, а подальші правові наслідки реалізуються виключно в межах провадження щодо притягнення особи до юридичної відповідальності.

Безумовно, складення та погодження довідки означає завершення контрольної процедури повної перевірки декларації. Водночас завершення такої процедури не свідчить про припинення правовідносин, що виникли між НАЗК та суб`єктом декларування, у зв`язку з прийняттям відповідного акта.

Як установлено, довідка про результати повної перевірки декларації зумовлює самостійні правові наслідки для суб`єкта декларування, які не обмежуються і не вичерпуються можливістю його подальшого притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Висновки, викладені у довідці, можуть бути підставою для виникнення зобов`язальних, контрольних, дисциплінарних, кадрових та інших правових наслідків, а також впливати на права, свободи та законні інтереси суб`єкта декларування після завершення самої перевірки.

(!) Отож відкриття кримінального провадження, складення протоколу про адміністративне правопорушення або вчинення інших дій, спрямованих на реалізацію механізмів юридичної відповідальності, не усуває юридичних наслідків довідки та не припиняє правового зв`язку між НАЗК і суб`єктом декларування щодо законності її складення.

Виникнення правовідносин, пов`язаних із притягненням особи до юридичної відповідальності, свідчить про появу нових самостійних матеріальних і процесуальних правовідносин за участю інших уповноважених суб`єктів (учасниками яких стають органи досудового розслідування, прокурор або суд). Проте такі правовідносини не замінюють і не поглинають правовідносини, що виникли між НАЗК та суб`єктом декларування, у зв`язку зі здійсненням фінансового контролю та прийняттям довідки за результатами повної перевірки декларації.

Отже, перехід до стадії реалізації механізмів юридичної відповідальності не припиняє правовідносин щодо законності довідки НАЗК про результати повної перевірки декларації. Такі правовідносини продовжують існувати доти, доки зберігаються правові наслідки відповідного акта та існує спір щодо правомірності реалізації НАЗК своїх владних управлінських повноважень.

ВИСНОВОК: Іншими словами, ані порушення кримінального/адміністративного провадження ні нівелює довідка НАЗК, як рішення суб’єкта владних повноважень, яка фактично стає самостійним результатом здійснення відповідних владних повноважень, а отже є окремим рішенням НАЗК, яке підлягає самостійному оскарженню за КАСУ.

 

 

Матеріал по темі: «Вплив ознак правопорушення на правову природу довідки НАЗК»

 

 

 

Теги: назк, декларування, недостовірні відомості, щорічна декларація, порог відповідальності, штраф, адміністративна, кримінальна, необґрунтовані активи

Вплив ознак правопорушення на правову природу довідки НАЗК

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Верховний суд щодо впливу ознак правопорушення декларанта на правову природу довідки Національного агентства з питань запобігання корупції

03 липня 2026 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 420/3078/25, адміністративне провадження № К/990/40384/25 (ЄДРСРУ № 137945919) досліджував питання щодо впливу ознак правопорушення на правову природу довідки Національного агентства з питань запобігання корупції.

Особливого значення у цьому контексті набуває питання про те, чи впливають на правову природу довідки обставини виявлення НАЗК за результатами повної перевірки декларації ознак адміністративного або кримінального правопорушення та подальше вжиття заходів, спрямованих на притягнення суб`єкта декларування до юридичної відповідальності.

Передусім необхідно враховувати, що відповідно до пунктів 5, 6 розділу VI Порядку № 26/21 у разі виявлення за результатами перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, уповноважена особа НАЗК здійснює збір даних та складає протокол, який направляє до суду. Якщо складення протоколу належить до компетенції іншого органу або структурного підрозділу НАЗК, то передає відповідні матеріали перевірки або складає обґрунтований висновок для направлення за належністю. У разі виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією кримінального правопорушення уповноважена особа НАЗК складає та підписує обґрунтований висновок для направлення спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції.

(!) Отже, законодавець розмежовує довідку про результати повної перевірки декларації та документи, які можуть складатися у зв`язку з виявленням в діях суб`єкта декларування ознак адміністративного або кримінального правопорушення. Довідка оформлює результати здійснення заходу фінансового контролю та містить висновки НАЗК щодо дотримання суб`єктом декларування вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Протокол про адміністративне правопорушення та обґрунтований висновок складаються для реалізації інших повноважень НАЗК, пов`язаних із реагуванням на виявлені ознаки правопорушень та ініціюванням процедур притягнення особи до юридичної відповідальності.

Відображення у довідці висновків про наявність ознак адміністративного чи кримінального правопорушення є лише одним із результатів оцінки обставин, встановлених під час перевірки, та не визначає юридичної природи цього акта. Такі висновки самі по собі не надають особі процесуального статусу, який виникає у зв`язку зі складенням протоколу про адміністративне правопорушення або направленням обґрунтованого висновку до уповноважених органів.

Інакше кажучи, незалежно від змісту встановлених за результатами перевірки обставин довідка залишається актом, прийнятим у межах реалізації НАЗК владно-управлінських повноважень у сфері державного фінансового контролю щодо перевірки достовірності, повноти та своєчасності подання відомостей у декларації.

Не змінює правової природи довідки і подальше використання викладених у ній висновків для вжиття заходів, спрямованих на притягнення особи до юридичної відповідальності. Правова природа акта визначається характером повноважень, у межах яких його прийнято, метою ухвалення такого акта та змістом правовідносин, у яких він виник. Сам по собі факт використання цього акта іншими суб`єктами владних повноважень в межах інших процедур не трансформує його юридичної сутності.

Використання довідки як одного з джерел інформації під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, підготовки обґрунтованого висновку чи здійснення інших передбачених законом заходів реагування свідчить лише про можливість врахування викладених у ній відомостей у межах інших самостійних процедур, правова природа яких є відмінною від правовідносин, у межах яких було складено таку довідку.

Додатковим нормативно-правовим підтвердженням цього висновку є приписи частини четвертої статті 51-1 Закону України «Про запобігання корупції», якими визначено, що проведення контролю та перевірки декларацій, а також рішення, прийняті за їхніми результатами, не перешкоджають проведенню досудового розслідування та судового провадження у порядку, передбаченому КПК України.

Текстуальний аналіз цієї норми свідчить, що законодавець розмежовує правовідносини, пов`язані зі здійсненням НАЗК державного фінансового контролю, та правовідносини, пов`язані із здійсненням кримінального провадження. Контроль і перевірка декларацій, а також рішення, прийняті за їхніми результатами, закон розглядає як самостійну форму реалізації повноважень НАЗК, яка існує незалежно від здійснення досудового розслідування чи судового розгляду в кримінальному провадженні.

Використання законодавцем формулювання «рішення, прийняті за їхніми результатами», фактично утверджує позицію, що рішення, ухвалені за результатами контрольних процедур, є окремими і самостійними актами, прийнятими за результатами реалізації контрольних повноважень НАЗК. При цьому Закон не містить положень, які б пов`язували юридичну природу або чинність таких актів із фактом початку досудового розслідування чи здійснення кримінального провадження.

Таким чином, законодавче застереження про те, що рішення НАЗК, прийняті за результатами перевірки декларацій, не перешкоджають здійсненню кримінального провадження, лише підкреслює самостійність відповідних правовідносин та результатів їхньої реалізації. Початок досудового розслідування або відкриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не поглинає та не нівелює рішення НАЗК, не змінює їхньої правової природи та не позбавляє значення як самостійного результату здійснення контрольних повноважень НАЗК.

ВИСНОВОК: Рішення НАЗК не перешкоджають кримінальному/адміністративному провадженню, а отже довідка НАЗК, як рішення суб’єкта владних повноважень є самостійним результатом здійснення відповідних повноважень, а отже є окремим рішенням НАЗК, яке підлягає самостійному оскарженню за КАСУ.

 

 

Матеріал по темі: «Вплив підстав проведення перевірки на правову природу довідки НАЗК”

 

 

Теги: назк, декларування, недостовірні відомості, щорічна декларація, порог відповідальності, штраф, адміністративна, кримінальна, необґрунтовані активи

 

Вплив підстав проведення перевірки на правову природу довідки НАЗК

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Верховний суд щодо впливу підстав проведення перевірки на правову природу довідки Національного агентства з питань запобігання корупції

03 липня 2026 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 420/3078/25, адміністративне провадження № К/990/40384/25 (ЄДРСРУ № 137945919) досліджував питання щодо впливу підстав проведення перевірки на правову природу довідки Національного агентства з питань запобігання корупції.

Законодавство у сфері запобігання корупції передбачає кілька підстав для проведення повної перевірки декларації суб`єкта декларування. Так, відповідно до частини першої статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 1 розділу V Порядку № 26/21, така перевірка проводиться у разі, якщо:

1) декларація подана службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктом декларування, який займає посаду, пов`язану з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується НАЗК, крім декларації, щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації;

2) у декларації, поданій іншим суб`єктом декларування, виявлено невідповідності (ризики) за результатами логічного та арифметичного контролю, крім декларації, щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації;

3) отримано інформацію від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей, у тому числі у декларації, щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації.

Наведені підстави відрізняються обставинами, які зумовлюють початок контрольної процедури, та джерелом інформації, що слугує приводом для її проведення.

Водночас аналіз положень Порядку № 26/21 свідчить, що незалежно від підстави проведення повної перевірки декларації порядок здійснення відповідної контрольної процедури, обсяг повноважень НАЗК під час її проведення та форма фіксації її результатів залишаються однаковими.

У кожному випадку НАЗК здійснює перевірку достовірності задекларованих відомостей, збирає та оцінює інформацію, встановлює обставини, що мають значення для предмета перевірки, а за результатами такої діяльності формує висновки щодо конкретного суб`єкта декларування, які оформлюються довідкою про результати повної перевірки декларації (пункт 1 розділу VI Порядку № 26/21).

Отже, підстава проведення повної перевірки декларації є лише юридичною передумовою початку відповідної контрольної процедури, яка, проте, не впливає на правову природу довідки, складеної за її результатами, характер реалізованих НАЗК повноважень чи юридичне значення викладених у ній висновків.

ВИСНОВОК: Незалежно від підстави, яка послугувала передумовою для проведення перевірки, довідка про результати повної перевірки декларації залишається результатом реалізації НАЗК владно-управлінських контрольних функцій щодо конкретного суб`єкта декларування та зумовлює тотожні за своєю юридичною природою правові наслідки.

 

Матеріал по темы: “Правові наслідки довідки НАЗК»

 

 

 

 

 

Теги: назк, декларування, недостовірні відомості, щорічна декларація, порог відповідальності, штраф, адміністративна, кримінальна, необґрунтовані активи

 

Правові наслідки довідки НАЗК

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Верховний суд щодо правових наслідків довідки Національного агентства з питань запобігання корупції

03 липня 2026 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 420/3078/25, адміністративне провадження № К/990/40384/25 (ЄДРСРУ № 137945919) досліджував питання щодо  правових наслідків довідки Національного агентства з питань запобігання корупції.

Правові наслідки довідки про результати повної перевірки декларації випливають як зі змісту викладених у ній висновків, так і з передбачених статтею 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» механізмів їх реалізації.

Одним із безпосередніх наслідків виявлення за результатами повної перевірки відображення в декларації недостовірних відомостей є виникнення для суб`єкта декларування визначених законом обов`язків та процедурних наслідків.

Так, виявлення відображення у декларації недостовірних відомостей породжує для суб`єкта декларування обов`язок подати уточнену (виправлену) декларацію з достовірними відомостями в установлений строк (абзац 2 частини четвертої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» та пункт 11 розділу VI Порядку № 26/21). Невиконання цього обов`язку може спричинити для особи додаткові несприятливі правові наслідки.

Крім того, у разі виявлення відображення в декларації недостовірних відомостей, відповідно до частини другої статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції», НАЗК письмово повідомляє про це керівника органу, в якому працює суб`єкт декларування, та спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції. Повідомлення керівника органу, в якому працює суб`єкт декларування та інших суб`єктів, створює підстави для здійснення службової перевірки, дисциплінарного провадження, оцінювання доброчесності особи та ухвалення інших кадрових рішень. Таким чином, висновки довідки здатні безпосередньо впливати на проходження особою публічної служби та її службово-правовий статус.

Окремі правові наслідки пов`язані з оприлюдненням довідки. Відповідно до пунктів 9- 10 розділу VI Порядку № 26/21 довідка оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК протягом десяти робочих днів з дня її погодження, разом з інформацією про вжиті заходи реагування, крім конфіденційної інформації. Оприлюднення довідки зумовлює наслідки для ділової репутації суб`єкта декларування, які можуть впливати на подальше проходження публічної служби, участь у конкурсах, спеціальних перевірках, а щодо окремих посад - і на рішення органів професійного врядування. Зокрема, до таких наслідків може належати використання висновків, викладених у довідці, у суміжних адміністративних процедурах, наприклад, під час проведення службового розслідування, конкурсного добору, перевірки доброчесності, дисциплінарного провадження, перевірки підстав для звільнення з публічної служби, оцінювання відповідності антикорупційним обмеженням.

(!!!) Отже, правове значення довідки не обмежується лише фіксацією встановлених НАЗК обставин, а поширюється на суміжні адміністративні процедури, у межах яких викладені в ній висновки можуть бути враховані іншими суб`єктами владних повноважень під час прийняття відповідних рішень.

Крім того, висновки довідки можуть бути використані НАЗК як джерело інформації у межах реалізації інших контрольних процедур. Зокрема, інформація, викладена у довідці, може бути врахована під час моніторингу способу життя суб`єкта декларування, повторної повної перевірки декларації за новими джерелами інформації, перевірки пов`язаних декларацій за інші звітні періоди, формування ризик-профілю суб`єкта декларування для подальшого автоматизованого відбору декларацій.

Також висновки довідки є підставою для реалізації передбачених законом механізмів реагування у разі виявлення ознак адміністративних чи кримінальних правопорушень, а також необґрунтованості активів.

Так, у разі виявлення за результатами перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, в тому числі передбаченого частиною четвертою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) (далі - КУпАП), відповідно до пункту 5 розділу VI Порядку № 26/21, уповноважена особа НАЗК розпочинає збір даних для встановлення наявності підстав для складення протоколу про таке правопорушення, а за наявності відповідних підстав складає протокол і направляє його до суду в порядку, визначеному КУпАП.

У разі, якщо складення протоколу належить до компетенції іншого органу або іншого структурного підрозділу НАЗК, уповноважена особа передає відповідну інформацію та матеріали перевірки або складає і підписує обгрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, у двох примірниках для його подальшого направлення за належністю.

У разі виявлення за результатами перевірки ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, в тому числі передбачених статтями 366-2 (декларування недостовірної інформації), 368-5 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України (далі - КК України), відповідно до того ж пункту 5 розділу VI Порядку № 26/21 уповноважена особа НАЗК складає та підписує обґрунтований висновок у двох примірниках для направлення спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції.

У разі виявлення ознак необґрунтованості активів, а також за відсутності наданих суб`єктом декларування письмових пояснень чи доказів або їх надання не в повному обсязі, відповідно до частини третьої статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 5 розділу VI Порядку № 26/21, НАЗК інформує про це Національне антикорупційне бюро України та Спеціальну антикорупційну прокуратуру для вирішення питання про вжиття передбачених законом заходів.

ВИСНОВОК: Отже, висновки довідки, реалізуючись через механізми статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції», зумовлюють низку самостійних зобов`язальних, контрольних, дисциплінарних, кадрових, репутаційних, деліктних та інших правових наслідків для суб`єкта декларування. Такі наслідки самостійно та безпосередньо впливають на його правове становище і не вичерпуються виключно можливістю його подальшого притягнення до юридичної відповідальності.

 

 

 

Матеріал по темі: «Правова природа довідки НАЗК»

 

 

 

 

Теги: назк, декларування, недостовірні відомості, щорічна декларація, порог відповідальності, штраф, адміністративна, кримінальна, необґрунтовані активи

 

 

Правова природа довідки НАЗК

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Верховний суд: щодо  правової природи довідки Національного агентства з питань запобігання корупції 

 

03 липня 2026 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 420/3078/25, адміністративне провадження № К/990/40384/25 (ЄДРСРУ № 137945919) досліджував питання щодо  правової природи довідки НАЗК

 

Пунктом 7-1 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що НАЗК здійснює в порядку, визначеному цим Законом, контроль та перевірку декларацій суб`єктів декларування, проводить моніторинг способу життя суб`єктів декларування.

 

Відповідно до статті 12 цього Закону для виконання зазначених повноважень НАЗК має право, зокрема, одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань інформацію, у тому числі з обмеженим доступом; мати безпосередній автоматизований доступ до інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

 

Згідно з частиною першою статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.

 

З наведеного випливає, що повна перевірка декларацій суб`єктів декларування є однією з форм реалізації державного фінансового контролю у сфері запобігання корупції. Під час його здійснення НАЗК реалізує владно-управлінські повноваження щодо оцінки дотримання суб`єктами декларування вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

 

Відповідно до приписів статей 51-1 - 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» повна перевірка декларації здійснюється у формі окремої контрольної процедури, у межах якої НАЗК збирає, аналізує та оцінює інформацію щодо суб`єкта декларування, встановлює обставини, які мають значення для предмета перевірки.

 

НАЗК самостійно визначає предмет перевірки та перелік заходів, необхідних для з`ясування відповідних обставин.

 

(!!!) Суб`єкт декларування не може впливати на рішення НАЗК про проведення такої перевірки, визначати її межі чи зміст, вирішувати питання про достатність або допустимість інформації, що досліджується уповноваженим органом.

 

Участь суб`єкта декларування в цій процедурі обмежується реалізацією визначених законом процесуальних прав, зокрема наданням пояснень та документів на запит НАЗК.

 

Результатом здійснення зазначеної контрольної процедури є формування НАЗК висновків щодо дотримання суб`єктом декларування вимог законодавства у сфері запобігання корупції, які оформлюються у формі довідки про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

 

Отже, довідка, складена НАЗК за результатами повної перевірки декларації, є результатом реалізації контрольних функцій цього органу в сфері запобігання корупції. Її складення завершує контрольну процедуру, у межах якої НАЗК в односторонньому порядку реалізує надані йому законом владно-управлінські повноваження щодо оцінки дотримання суб`єктом декларування вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Вона містить висновки щодо обставин, встановлених під час перевірки, та висновки щодо дотримання конкретним суб`єктом декларування вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

 

За визначенням, наведеним у пункті 19 частини першої статті 4 КАС України, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

 

Довідка, складена НАЗК за результатами повної перевірки декларації, складається суб`єктом владних повноважень на виконання покладених на нього законом владних управлінських функцій, стосується конкретного суб`єкта декларування, містить індивідуалізовані висновки, які стосуються прав, свобод та охоронюваних законом інтересів суб`єкта декларування, має визначений строк, її вичерпується виконанням. Таким чином, зазначена довідка відповідає ознакам акта, визначеним пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України.

 

Зазначений підхід узгоджується з послідовною правозастосовною практикою Верховного Суду, який неодноразово констатував, що довідка НАЗК про результати повної перевірки декларації є рішенням (актом індивідуальної дії) суб`єкта владних повноважень у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України.

 

ВИСНОВОК: Отже, довідка, складена НАЗК за результатами повної перевірки декларації, за правовою природою є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, прийнятим у межах реалізації владно-управлінських функцій цього органу у сфері запобігання корупції.

 

 

Матеріал по темі: «(НЕ) Можливість скарження довідки НАЗК під час кримінального провадження»

 

 

 

Теги: назк, декларування, недостовірні відомості, щорічна декларація, порог відповідальності, штраф, адміністративна, кримінальна, необґрунтовані активи

 

 

Виплата допомоги внаслідок загибелі військовослужбовця від загального захворювання

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Верховний суд: чи мають члени сім`ї загиблого внаслідок загального захворювання військовослужбовця право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови № 168 у розмірі у розмірі 15 000 000 грн.?

16 липня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 580/5634/25, адміністративне провадження № К/990/9936/26 (ЄДРСРУ № 138279273) досліджував питання: «Чи мають члени сім`ї загиблого внаслідок загального захворювання військовослужбовця право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови № 168 у розмірі у розмірі 15 000 000 грн.»?

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.06.2026 у справі № 620/10029/24 сформулювала такі висновки:

1. Положення пункту 2 Постанови № 168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону № 2011-XII та не можуть тлумачитися відокремлено від нього.

2. Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.

(!!!) 3. Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов`язує виникнення права на відповідну виплату.

4. Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених пунктом 2 Постанови № 168.

5. За відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону № 2011-XII та Порядку № 975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій.

Застосовуючи наведені висновки в контексті обставин конкретної справи, Верховний Суд зауважив, якщо причиною смерті військовослужбовця було загальне захворювання, то саме по собі встановлення зв`язку захворювання та причини смерті із захистом Батьківщини не означає, що така смерть є загибеллю у розумінні абзацу першого пункту 2 Постанови № 168. За чинного законодавства поняття «загибель» має самостійне юридичне значення і не охоплює кожен випадок смерті військовослужбовця в період дії воєнного стану чи при виконанні обов`язків військової служби.

Водночас якщо не встановлено та немає доказів причинного зв`язку смерті військовослужбовця з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони, то за таких обставин, передбачені пунктом 2 Постанови № 168 підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн відсутні.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.06.2026 у справі №620/10029/24 також наголосила, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, також породжує права членів його сім`ї на соціальний захист і така смерть може бути підставою для призначення одноразової грошової допомоги за Законом № 2011-XII та Порядком № 975 якщо встановлено передбачені цими нормативно-правовими актами умови.

(!!!) Верховний Суд акцентує увагу, що висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23 про те, що пункт 2 Постанови № 168 не обмежує виплату одноразової грошової допомоги лише випадками смерті від поранення (контузії, травми чи каліцтва), а охоплює випадки смерті військовослужбовця в період воєнного стану, пов`язані із захистом Батьківщини, включаючи смерть від захворювання, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

ВИСНОВОК: Отже, висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови № 168, оскільки матеріали справи повинні містити докази причинного зв`язку смерті саме з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони.

 

   

Матеріал по темі: «Вид провадження: право на виплату одноразової грошової допомоги співмешканціпомерлого військовослужбовця»

 

 

Теги: загальне захворювання, одноразова грошова допомога, юрисдикція спору, Верховний суд, судова практика, Адвокат Морозов