Юрисдикційна підсудність спору про недійсність рішень загальних зборів
співвласників ОСББ за позовом його учасника: цивільна або господарська
02 березня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 760/16852/21,
провадження № 61-11513св22 (ЄДРСРУ № 109345662) досліджував питання щодо
підсудності спору про недійсність рішень загальних зборів співвласників ОСББ за
позовом його учасника.
Власники
квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для
забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та
нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного
майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання
співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є
юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту
(частина перша статті 385 ЦК України).
Органами
управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна
комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом
для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш
як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на
рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є
обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів
оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках
воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою
(рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями
(протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та
робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в
судовому порядку (частини перша - восьма статті 10 Закону України
«Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Суди
розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних,
земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ,
розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19
ЦПК України).
Господарські
суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської
діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші
справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з
корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками,
акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником
(засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув,
пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності
такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20
ГПК України).
При виборі і
застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо
застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду
(частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові
Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року в справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21) вказано,
що:
«8.7. Предметна
та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень
господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції,
визначена статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи
у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, а
правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли
належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено
положеннями законодавства.
8.11. Отже,
спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб`єкта
некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням
такою особою, між суб`єктом некомерційного господарювання та одним з його
засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту
3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які
є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу
управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної
компетенції).
8.12.
Особливості правового режиму майна багатоквартирного будинку зумовлюють
спеціальне правове регулювання порядку реалізації прав власниками нерухомого
майна в такому будинку. Так, частиною другою статті 382 ЦК України визначено,
що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є
співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна
багатоквартирного будинку.
8.24. Прийняття
рішення установчими зборами щодо всіх питань, віднесених до їх компетенції та
виключної компетенції загальних зборів ОСББ відповідно до статей 6, 10 Закону №
2866-ІІІ, стосується створення та управління ОСББ як юридичною особою, що відповідно
до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України визначає предметну юрисдикцію спору
про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ судам
господарської юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду неодноразово
звертала увагу на те, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю,
управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні
пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач
акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за
правилами ГПК України (постанови від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18, пункт
4.19), від 01 квітня 2020 року у справі №
813/1056/18 (провадження № 11-1012апп19, пункт 40), від 15 квітня 2020
року у справі № 804/14471/15 (провадження №
11-1106апп19, пункт 39)). Відтак суди першої та апеляційної інстанцій
правильно визначили підвідомчість такого спору господарським судам».
У постанові
Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року в справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21) зазначено,
що:
«8.25. Справу № 910/5179/20 прийнято до провадження Великою
Палатою Верховного Суду ухвалою від 01 вересня 2021 року на підставі частини
третьої статті 302 ГПК України з огляду на обґрунтування Касаційним
господарським судом у складі Верховного Суду підстав для відступу від висновку
про розгляд подібного зі справою № 910/5179/20
спору за предметним критерієм у порядку цивільного судочинства, викладеного в
раніше ухваленій постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц.
8.26. Спір у
справі № 466/8748/16-ц виник з приводу
оскарження співвласником багатоквартирного будинку дій ОСББ щодо неправомірного
включення до кошторису ОСББ таких додаткових послуг, як заробітна плата
сторожа, спецодяг та правова допомога, які не передбачені законодавством на
утримання будинку і прибудинкової території, що порушує права позивача як
споживача житлово-комунальних послуг та співвласника багатоквартирного будинку.
За наслідком касаційного перегляду цієї справи Касаційний цивільний суд у
складі Верховного Суду в постанові від 14 липня 2020 року погодився з висновком
суду апеляційної інстанції про відмову в позові та дійшов висновку, що
включення до тарифу на утримання будинку складових щодо заробітної плати
сторожів, спецодягу та правової допомоги не суперечить законодавству і не
порушує прав співвласників багатоквартирного будинку.
8.27.
Правовідносини у справах № 466/8748/16-ц та №
910/5179/20 є подібними, оскільки ці справи мають схожий характер
правовідносин (стосуються визнання недійсними рішень зборів ОСББ, якими
затверджено кошторис та перелік і розмір внесків на утримання багатоквартирного
будинку, що належить до виключної компетенції повноважень найвищого органу
управління ОСББ - його загальних зборів) і суб`єктний склад (позивачем є
фізична особа - співвласник багатоквартирного будинку, а відповідачем - ОСББ).
8.28. Велика
Палата Верховного Суду зауважує, що в рішеннях у справі № 466/8748/16-ц суди
окремо не викладали правові висновки щодо юрисдикції такого спору, втім про
правову позицію, відповідно до якої цей спір має розглядатись за правилами
цивільного судочинства, свідчить факт розгляду позовних вимог фізичної особи -
співвласника до ОСББ про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ
судами цивільної юрисдикції з прийняттям апеляційним судом рішення по суті
спору, яке було залишено в силі Касаційним цивільним судом у складі Верховного
Суду.
8.29. З огляду
на викладені вище висновки щодо юрисдикції Велика Палата Верховного Суду вбачає
підстави для відступу від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів
Касаційного цивільного суду в постанові від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц про розгляд за правилами
цивільного судочинства спору, ініційованого співвласником багатоквартирного
будинку, щодо затвердження кошторису ОСББ, переліку та розміру внесків на
утримання будинку як такого, що зроблений без застосування до правовідносин у
цій справі положень пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України про підвідомчість
господарським судам спорів про створення, діяльність, управління або
припинення юридичної особи. Спір про дійсність рішення установчих (загальних)
зборів ОСББ, зокрема про затвердження кошторису ОСББ та розміру внесків його
членів, що виник між членом ОСББ та самим ОСББ, охоплюється поняттям
«управління юридичною особою» як такий, що є спором про компетенцію найвищого
органу управління ОСББ приймати рішення, віднесені до його виключної
компетенції».
ВИСНОВОК: Таким чином спір, про недійсність рішень загальних
зборів співвласників ОСББ, який виник між членом ОСББ та самим ОСББ
підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Матеріал по
темі: «Підсудність спорів про визнання
недійсним та скасування рішення установчих зборів ОСББ»
Теги: осбб, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, член ОСББ, оскарження рішень ОСББ, загальні збори ОСББ, судова практика, Адвокат Морозов
