Процесуальні строки
подання зустрічного позову у господарському процесі: судова практика Верховного
суду
20
березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду в рамках справи № 910/6483/18
(ЄДРСРУ № 80580089) досліджував питання щодо особливостей та процесуальних
строків подання зустрічного позову у господарському процесі.
Статтею
42 ГПК України передбачено права та обов`язки учасників справи. Зокрема,
учасники справи мають право: знайомитись з матеріалами справи, робити з них
витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання,
надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які
виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань,
доводів і міркувань інших осіб (пункт 1, пункт 3 частини 1 статті 42); учасники
справи зобов`язані, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом
або судом строки (пункт 6 частини 2 статті 42).
Відповідно
до пункту 3 частини 1 статті 46 ГПК України, крім прав та обов`язків,
визначених у статті 42 ГПК України, відповідач має право подати зустрічний
позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно
з частиною 1 статті 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний
позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного
розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх
розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або
коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково
задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду
об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічна
позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення
позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу
(частини 1-4 статті 180 ГПК України).
ВАЖЛИВО: Таким чином, з урахуванням викладених норм права
зустрічну позовну заяву відповідач має право подати у строк, встановлений
судом, який не може бути меншим, ніж п`ятнадцять днів з моменту отримання
ухвали про відкриття провадження у справі.
Аналогічну
правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 904/2739/18.
Окремо
необхідно акцентувати увагу на постанову Верховного Суду у складі колегії
суддів Касаційного господарського суду від 05 лютого 2019 року у справі № 905/1069/18 (ЄДРСРУ № 79687657) в які суд
вказує, що суд апеляційної інстанції правильно зазначив про відсутність
обґрунтування Товариством неможливості подання зустрічного позову в строк для
подання відзиву, оскільки
заяв про поновлення пропущеного процесуального строку в порядку статті 119 ГПК
до суду першої інстанції не подавалося (наведена правова
позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі
Верховного Суду від 18.12.2018 по справі № 922/1077/18).
З
огляду на відсутність будь-якого обґрунтування Товариством поважності причин
пропуску строку на пред'явлення зустрічного позову, касаційна інстанція не може
прийняти до уваги самі лише посилання скаржника в обґрунтування своїх
заперечень на практику ЄСПЛ, адже згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення
питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних
повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Теги:
процесуальні строки, подання зустрічного позову, у господарському процесі,
зустрічна позовна заява, строк подачі заяви, судова практика, Адвокат Морозов
