Обчислення процесуальних строків в робочих або календарних днях

Адвокат Морозов (судовий захист)

Обчислення та перебіг процесуальних строків в робочих та/або календарних днях

Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Як правило, останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

11 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 176/2087/19 (2-а/176/43/19), адміністративне провадження №К/9901/3598/20 (ЄДРСРУ № 88124784) висловився щодо необхідність врахування вихідних днів під час обчислення строку на оскарження, то за правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 19 травня 2004 року у справі №11-рп/2004 (справа про умови дострокового припинення повноважень Верховної Ради України), термін "дні", якщо він уживається у правових актах без застережень, означає лише календарні дні, а якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то днем його закінчення є наступний робочий день.

Отже, встановлений частиною четвертою статті 286 КАС України десятиденний строк на подання апеляційної скарги підлягає обчисленню в календарних днях і з цього періоду не виключаються вихідні, святкові або інші неробочі дні, які враховуються лише при визначенні останнього дня строку.

Між тим, наприклад стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України (загальною нормою по відношенню до статей 339-341 Господарського процесуального кодексу України, п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України), адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Великої Палати Верховного суду від 13.03.2019 № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18).

Матеріал по темі: «Правова дилема: відлік десятиденного строку при оскарженні рішень/дій ДВС»

Такий порядок обчислення строків застосовується й у інших процесуальних кодексах України.

Отже в даному випадку для обчислення строку звернення до суду слід керуватися нормами КАС або ГПК, ЦПК, України.

Слід також враховувати, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 08.10.2019 у справі №927/490/18, прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

Отже, у випадку, коли визначено виконання зобов`язання та/або процесуального обов’язку з вказівкою дати, до якої воно повинно бути здійснено, цей обов`язок підлягає виконанню включно з цією датою.

Між тим, необхідно враховувати, що недотримання процесуальних строків внаслідок судової помилки, що не залежить від поведінки особи, яку позбавлено права на оскарження, суперечить завданню судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм процесуального права при вчиненні судами судової помилки була висловлена Верховним Судом у постанові від 22 січня 2020 року в рамках справи № 702/968/18, адміністративне провадження №К/9901/22592/19 (ЄДРСРУ № 87079993) та від 23 липня 2019 року у справі №826/7824/18 (ЄДРСРУ №83220456).

Матеріал по темі: «Помилкове роз`яснення судом строків і порядку оскарження судового рішення»

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

ВИСНОВОК: Виходячи із приписів рішень Конституційного Суду України від 07.09.1998р. №11-рп/98 (справа №1-19/98) та від 19.05.2004р. №11-рп/2004 (справа №1-21/2004) перебіг строку, зазначеного у днях, треба розуміти як перебіг строку підряд і обчислювати в календарних днях.

Матеріал по темі: «Прийменник «до» при обчислені процесуальних строків»

Теги: процесуальні строки, строки на оскарження, календарні дні, робочі дні, розрахунок строку, судова помилка, поновлення строків, клопотання на поновлення, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

Помилкове роз`яснення судом строків і порядку оскарження судового рішення

Адвокат Морозов (судовий захист)

Помилкове роз`яснення судом строків і порядку оскарження судового рішення, як поважна причина для порушення провадження у справі

22 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 702/968/18, адміністративне провадження №К/9901/22592/19 (ЄДРСРУ № 87079993) досліджував питання щодо відмови у відкритті апеляційного провадження внаслідок судової помилки у строках на оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Матеріал по темі: «Поновлення строку на оскарження рішення суду з підстав невчасного його отримання»

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України і відповідно до частини четвертої цієї статті апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Дійсно, стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Однак загальний аналіз статті 286 КАС України дає підстави для висновку про те, що нею, на відміну від частини п`ятої статті 270 КАС України, не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України.

Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, із урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2019 року у справі №212/2354/18 (2-а/212/93/18).

Матеріал по темі: «Поновлення процесуальних строків у справах про притягнення до адміністративної відповідальності»

Відповідно до частини п`ятої статті 246 КАС України (зміст рішення) у резолютивній частині рішення зазначаються:

1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог;

2) розподіл судових витрат;

3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;

4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

В даній справі, із абзацу четвертого рішення районного суду, про оскарження якого позивач звернувся до суду апеляційної інстанції, зазначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

(!!!) Позивач оскаржив зазначене рішення суду першої інстанції до апеляційного адміністративного суду відповідно до строку, визначеного рішенням суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає переконливими доводи касаційної скарги про те, що причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції є поважними, якщо зумовлені помилковим роз`ясненням районним судом строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

У справах, особливість розгляду яких встановлена статтею 286 КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції вимог щодо змісту резолютивної частини, а саме роз`яснення сторонам строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

Суд наголошує, що однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Відмова у відкритті апеляційного провадження внаслідок судової помилки, що не залежить від поведінки особи, яку позбавлено права на апеляційне оскарження, в даному випадку суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм процесуального права при вчиненні судами судової помилки була висловлена Верховним Судом у постанові від 23 липня 2019 року у справі №826/7824/18 (ЄДРСРУ №83220456).

ВИСНОВОК: Причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції є поважними, якщо зумовлені помилковим роз`ясненням районним судом строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Матеріал по темі: «Особливості поновлення строку на оскарження судового рішення»

Теги: судова повістка, судова помилка, строки оскарження, повідомлення, судове рішення, направлення судового рішення, сторона по справі, оскарження рішення суду, судова практика, Адвокат Морозов