Адвокат Морозов (судовий захист)
Кримінальне провадження та наявність складу злочину за
ст. 212 КК України без «узгодженого ППР» - справа передана на розгляд
Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
17 вересня 2026 року Верховний Суд колегією суддів
Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в рамках справи № 707/472/18, провадження №
51-291км25 (ЄДРСРУ № 139931211) досліджував питання щодо залежності складу
злочину за ст. 212 КК України від результату вирішення адміністративним судом
податкового спору між платником податків та податковим органом щодо нарахованих
останнім податків.
Перша судова палата Касаційного кримінального суду у
постанові від 02 березня 2023 року (справа № 760/6530/18, провадження №
51-3043км22) в справі за ч. 2 ст. 367 КК вказала, що висновки судів господарської та
адміністративної юрисдикції у справах, пов`язаних із оскарженням податкових
повідомлень рішень, не мають преюдиціального значення в кримінальному
провадженні.
Із такого ж виходила Перша судова палата Касаційного
кримінального суду в справі за ч. 2 ст. 367 КК й у постанові від 06 квітня 2023
року (справа № 462/4918/20, провадження № 51-12км22).
Верховний Суд спрямовує на таке правозастосування і в
справах, де йдеться про обвинувачення за статтями 364, 366 КК (постанова
від 29 вересня 2021 року Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
в справі № 682/3004/15-к, провадження № 51-1350км21), за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст.
205, ч. 3 ст. 209 КК (постанова від 04 серпня 2021 року Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду в справі № 390/934/13-к, провадження №
51-3481км18), за ч. 4 ст. 190 КК (постанова від 04 квітня 2021 року Першої
судової палати Касаційного кримінального суду в справі № 520/9388/17,
провадження № 51-2491км23).
У постановах Першої судової палати Касаційного
кримінального суду від 17 березня 2026 року (справа № 758/9/18, провадження № 51-3962км25), Третьої
судової палати Касаційного кримінального суду від 20 листопада 2024 року
(справа № 201/9734/21,
провадження № 51-3883км24), Другої судової палати Касаційного кримінального
суду від 19 листопада 2019 року (справа № 759/10575/16-к, провадження № 51-1951км19) відображено
правозастосовну позицію, згідно з якою ключовим
аспектом для доведення винуватості особи у справах про ухилення від сплати
податків є наявність узгоджених податкових повідомлень-рішень контролюючого
органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового
зобов`язання, а відсутність таких рішень та набрання законної сили судовими
рішеннями, якими скасовано відповідні
податкові повідомлення, тягне за собою відсутність об`єктивних ознак (об`єкта
та об`єктивної сторони) складу злочину, передбаченого ст. 212 КК.
За висновками в постанові Першої судової палати
Касаційного кримінального суду від 18 січня 2022 року (справа № 711/1481/20, провадження
№ 51-4897км21) у разі, коли рішення податкового органу оскаржувалося
підприємством у судовому порядку і на час касаційного перегляду тривав
апеляційний розгляд скарги в адміністративному суді, встановити в кримінальному
провадженні відповідні обов`язкові елементи складу злочину, передбаченого ст.
212 КК, неможливо.
Отже, відсутність рішень, згідно з якими платник
повинен сплатити певні податки, та набрання законної сили судовими рішеннями,
якими скасовано відповідні податкові повідомлення-рішення, тягне за собою
відсутність об`єктивних ознак (об`єкта та об`єктивної сторони) складу злочину,
передбаченого ст. 212 КК.
По суті вказана вище правозастосовна позиція зводиться
до того, що висновки судово-економічної експертизи, письмові докази, серед яких
і первинні бухгалтерські документи, допит свідків та експертів, результати НСРД
та інших слідчих дій і їх оцінка за правилами ст. 94 КПК не в змозі довести
обґрунтованість обвинувачення за ст. 212 КК у разі, коли судом адміністративної
юрисдикції, зокрема через формальне недотримання порядку їх складання,
скасовано податкове повідомлення-рішення, оскільки таке рішення в адміністративній
справі унеможливлює притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 212 КК.
Колегія суддів не може погодитись із правозастосовним
підходом, відображеним вище, і вбачає підґрунтя до відступу від нього, оскільки
вважає обґрунтованим
такий висновок:
За приписами ст. 90 КПК для суду, який вирішує питання
про допустимість доказів, має преюдиціальне значення лише рішення суду, яке
набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних
свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на
обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Інші рішення судів аби яких юрисдикцій не
звільняють суд від необхідності встановлення обставин, які підлягають
доказуванню, шляхом дослідження та оцінки всієї сукупності доказів у
кримінальному провадженні, і не мають преюдиціального значення під час
вирішення питання про допустимість доказів.
Таким чином, з метою формування єдиної
правозастосовної практики справа
підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у
складі Верховного Суду.
Матеріал по темі: «Кримінальне провадження за ст. 212 КК України без «узгодженого ППР»»
Теги: порушення кримінального
провадження, кримінальна справа, уголовное дело, допрос директора, допрос
контрагента, допит свідка, приговор суда, вироки у податкових спорах, судова
практика, Адвокат Морозов
