Адвокат Морозов (судовий захист)
Прощені (анульовані) банком за його рішенням проценти за користування
кредитом та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є
доходом платника податків.
31 серпня 2018 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 813/1290/15, касаційне провадження
№К/9901/26617/18 (ЄДРСРУ № 76190895) в черговий раз досліджував питання
оподаткування «додаткового благо» у вигляді прощенних (анульованих) кредитів.
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту
14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи
нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються)
платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та
не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за
цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку
(крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Суд вказує, що додаткове благо
визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового
стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню,
тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, в разі
коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування
кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника
податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми,
взятої в борг.
ВАЖЛИВО: Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід
платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами
договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі
прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту
показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у
разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та
підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні
підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
Перелік додаткових благ, які включаються
до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2
статті 164 ПК України є вичерпним.
Відсутність в підпункті «д» підпункту
164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (у редакції,
чинній на час виникнення спірних правовідносин) точності щодо визначення
додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого
(процентного) кредитором за його самосійним рішенням, була усунута шляхом
внесення змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України
та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014
№71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015.
Згідно з підпунктом «д" підпункту
164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції,
чинній з 01.01.2015) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове
благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді
основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого)
кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою
банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума
перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на
рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний
повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа
з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або
надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання)
боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку
суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за
підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник
самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій
декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання)
боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний
виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим
підпунктом.
Боржник, який отримав додаткове благо у
вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був
належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу,
зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу
з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення
кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов'язаний
виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим
підпунктом.
Отже, при вирішенні справи визначальним є
встановлення і дослідження обставин щодо складових суми прощеної (анульованої)
кредитором боргу, яка може включати в себе як основну суму кредиту, так і
відсотки за користування ним, комісії та/або штрафні санкції (пеню), а також
дотримання порядку повідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання)
боргу, що дозволить визначити правовий статус прощеної заборгованості й,
відповідно, наявність у позивача обов'язку сплати податку з доходів фізичних
осіб та відображення їх у річній податковій декларації (аналогічна позиція викладена в постанові ВС КАС від 31 серпня 2018
року по справі №826/3684/17,
адміністративне провадження №К/9901/53059/18, ЄДРСРУ № 76166775).
Таким чином, законодавець під додатковим
благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного
(анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму
боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені
(анульовані) кредитором.
ВИСНОВОК: Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного
суду вказує, що прощені (анульовані) банком за його рішенням проценти за
користування кредитом та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення
платежу, не є доходом платника податків та, як наслідок, не підлягають
оподаткуванню та декларуванню.
Аналогічний правовий висновок висловлений
в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду від 31 серпня 2018 року по справі № 826/3684/17, адміністративне провадження
№К/9901/53059/18 (ЄДРСРУ № 76166775), від 28 серпня 2018 року по справі № П/811/2909/14, адміністративне провадження
№К/9901/5394/18 (ЄДРСРУ № 76137947), від 15 серпня 2018 року по справі № 806/831/16, адміністративне провадження
№К/9901/19400/18 (ЄДРСРУ № 76001288) та ін.
Матеріал по темі: «Оподаткування
прощених (анульованих) кредитів: «додаткове благо»»
