Адвокат Морозов (судебная защита)
07.09.2016 р. Верховний
суд України розглядаючи справу № 6-1250цс16 зробив правовий висновок відносно поновлення
процесуальних строків на апеляційне оскарження судового рішення з підстав
невчасного та/або затримки поштового відправлення останнього.
Відповідно
до п. 8 ст. 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів
правосуддя є забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду.
Аналогічні норми містяться в
статті 14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також в
процесуальних кодексах України, зокрема: ЦПК України - ст. 13
«Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження судових рішень»; КАС
України - пп. 6 п. 1 ст. 7 «Принципи адміністративного судочинства»; КПК
України - статті 393 «Право на оскарження»; ГПК України - статті 91 і 107.
Стосовно забезпечення цим
правом дуже влучно висловився Верховний суд України у своїй постанові від 03
березня 2016 року.
Суд зазначив: поняття
«забезпечення права» за своїм змістом є більш широким поняттям, ніж поняття
«право», яке використовується у законі, бо воно передбачає, крім самого
«права», ще й гарантований державою механізм його реалізації.
ВАЖЛИВО: Забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає як
можливість оскарження судового рішення, так і обов’язок суду прийняти та
розглянути подану апеляцію чи касацію.
Конституція України, як
Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних
положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх
рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та
доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод
у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що
її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди
для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у
прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного
законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64
Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини
Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини
Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 – рп/2012).
Право на оскарження судових
рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного
права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами
судочинства, які є обов’язковими для всіх форм судочинства та судових
інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення
суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129)
(пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25
квітня 2012 року № 11 – рп/2012).
Перегляд судових рішень в
апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і
охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1
пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від
11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Отже, конституційний принцип
забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право
звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має
бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Відповідно до
вищезазначеного, Верховний суд України чітко констатував, що кожному
гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності
суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим
Кодексом. Також гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що
стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку,
передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у
судовому розгляді.
У досліджуємому судовому
рішенні Верховний суд України вказав, що згідно із частиною першою статті 294
України ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти
днів з дня його проголошення.
ВАЖЛИВО: Відповідно до положень частини першої статті 73, частини третьої статті 294
ЦПК України апеляційний суд за заявою особи може
поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у разі
наявності поважних причин цього строку.
За змістом пункту 2 частини
третьої статті 297 ЦПК України якщо вказані особою, яка подала апеляційну
скаргу, підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані
неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначалося вище,
відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад
судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно
до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке
конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні
бути справедливими.
Згідно із частиною першою
статті 218 ЦПК України рішення суду або його вступна та резолютивна частини
проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім
випадків, встановлених цим Кодексом. Головуючий роз’яснює зміст рішення,
порядок і строк його оскарження. У разі проголошення тільки вступної та
резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть
участь у справі, зможуть копії повного рішення суду
видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого
рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового
рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому
засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із
викладом вступної та резолютивної частин. ознайомитися з повним рішенням суду.
ВИСНОВОК: Якщо ж повний текст оскаржуваного рішення суду надіслано особі поза межами
строку на апеляційне оскарження, встановленого частиною першою статті 294 ЦПК
України, то недотримання строків апеляційного оскарження було зумовлене діями
(бездіяльністю) суду першої інстанції, а отже ця обставина може бути підставою
для поновлення строку на апеляційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує
судове рішення і, таким чином, висновок суду апеляційної інстанції щодо відмови
у відкритті апеляційного провадження є передчасним.
З огляду на ст. 17 Закону
України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з
прав людини», яка передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію
та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, необхідно
вказати і на правові позиції Європейського суду з прав людини стосовно
доступу до правосуддя та права перегляду судових рішень.
Так, у низці рішень
Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що
стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може
бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
У справі “Скорик проти України” Європейський суд з прав людини нагадав, що “відповідно до п. 1 ст. 6
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному
правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи,
які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні
гарантії, передбачені ст. 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості
провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у
відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у
них”.
Стосовно пропущення строку
на касаційне оскарження, необхідно наголосити на рішенні Суду у справі Mushta v. Ukraine (2010 р.), в якому внаслідок затримки з надісланням копії рішення апеляційної
інстанції, скаржниця пропустила строк на касаційне оскарження і він не був
поновлений Верховним судом України за клопотанням заявниці.
Європейський суд знайшов
порушення у тому, що застосування відповідних процесуальних обмежень не було
чітким та передбачуваним у конкретній ситуації заявниці. Зокрема, Суд зауважив,
що ні заявниця, ані її представник не були присутні при винесенні рішення
апеляційним судом і тому цей суд мав надіслати їм копію цього рішення протягом
п’ятиденного строку. Оскільки вони чекали на копію рішення, яку попросили одразу,
коли дізнались про нього, закінчення строку мало бути відкладеним відповідно.
Також, Суд взяв до уваги, що
у цій ситуації заявниця і її представник діяли швидко та відповідно до
ситуації, що строк був пропущений не з їх вини, що вони обґрунтували клопотання
про поновлення строку і що касаційну скаргу було подано в межах загального
річного обмеження.
Отже, якщо є необхідність в
поновленні процесуальних строків на апеляційне/касаційне оскарження, разом із
скаргою необхідно подати суду вмотивоване та обґрунтоване клопотання щодо
відновлення процесуальних строків з посиланням на докази, які підтверджують
даний факт, а також не затягувати з подачею скарги, тобто, як зазначив ЄСПЛ -
діяти потрібно «швидко та відповідно до ситуації».
Теги: оскарження судового рішення,
обжалование судебного решения, процессуальный срок, аппеляция, кассация,
защита, право, Европейский суд, права людини, строк на оскарження, скарга,
позов, заява, юрист, Адвокат Морозов
