Адвокат Морозов (судовий захист)
Відмова від підписання акту погодження меж земельних ділянок
не порушує прав на отримання земельних ділянок у власність .
18 квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої
судової палати Касаційного цивільного суду в контексті справи № 346/4408/15-ц, провадження
№ 61-8450св18, (ЄДРСРУ 73727402) досліджував питання відмови від підписання
акту погодження меж земельної ділянки.
Суд вказав, що статтями
116, 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і
юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками
із земель державної або комунальної власності.
Частиною третьою статті
158 ЗК України визначено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні
спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у
власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил
добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
За змістом статті 198 ЗК
України погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та
землекористувачами необхідне при кадастровій зйомці, як комплексу робіт,
виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Згідно зі статтею 55
Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі
(на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та
картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими
знаками встановленого зразка, крім того, межові знаки здаються за актом під
нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам.
У відповідності до статті
152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови
захисту прав власності на землю.
Захист земельних прав - це
передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної
небезпеки такого порушення.
Однак, у даній справі вирішуючи спір, місцевий суд не
в повній мірі врахував те, що непогодження відповідачем меж земельної ділянки,
яке мотивоване наявністю земельного спору є формою реалізації прав останнього,
а сама по собі процедура погодження меж є виключно допоміжною стадією у процесі
приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути технічних
помилок. Акт погодження меж земельної ділянки є складовою частиною технічної
документації, на підставі якої орган місцевого самоврядування, реалізуючи
власну компетенцію, приймає рішення про передачу громадянам безоплатно
земельних ділянок у власність. При цьому кадастровою зйомкою є комплекс робіт,
яку проводять юридичні та фізичні особи, які одержали в установленому порядку
ліцензію на проведення геодезичних і картографічних робіт, а при їх проведенні
суміжні землекористувачі погоджують межі земельних ділянок і вказані дії не
впливають на правовий режим земельної ділянки і не є юридичним фактом, на
підставі якого виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини,
оскільки в результаті кадастрових робіт створюється лише інформаційна база.
У той же час непогодження
суміжним землекористувачем меж земельної ділянки не є само по собі підставою
для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у
затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки у власність.
Необхідно вказати, що у
рішенні Верховного Суду від 28.03.2018 року (у справі № 681/1039/15-ц) зазначено, що погодження меж є
виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки,
спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому
стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є
«погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та
землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного
землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта
погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося.
Видається, що
погодження полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати
відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений
вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із
самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони
озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового
значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність
погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про
приватизацію незаконним.
(!!!) Підписання акта погодження меж
самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або
припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації.
Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та
землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої
ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із
землекористувачі. Не надання позивачем своєї згоди на погодження меж земельної
ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою
радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за
обставин виготовлення відповідної технічної документації.
Визнавши за позивачем
право на приватизацію земельної ділянки без підпису суміжного землекористувача,
суд першої інстанції не врахував, що вирішення питань, пов'язаних із передачею
земельної ділянки у власність, належить до повноважень органу місцевого самоврядування,
а чинне земельне законодавство не обмежує права на приватизацію земельної
ділянки у зв'язку із відмовою суміжного землекористувача від підписання акту
погодження меж земельних ділянок.
ВИСНОВОК: таким чином відмова від
підписання акту погодження меж земельних ділянок не порушує прав на отримання
земельних ділянок у власність і не є перешкодою у проведенні передбачених
законом дій, спрямованих на приватизацію земельної ділянки позивачем, в тому
числі і прийняття відповідних рішень органом місцевого самоврядування.
Теги: погодження меж земельної
ділянки, підписання акту, приватизація земельної ділянки, спір між сусідами,
розмежування, межі земельної ділянки, технічна документація, судова практика,
Адвокат Морозов
