Територіальні органи ДПС України не можуть бути стороною в суді

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Верховний суд: щодо можливості територіальних органів ДПС, які утворені без статусу юридичної особи, брати участь в якості сторони у судовому процесі

10 грудня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/3716/25 (ЄДРСРУ № 132552600) досліджував питання щодо можливості територіальних органів ДПС, які утворені без статусу юридичної особи, брати участь в якості сторони у господарському/цивільному/адміністративному процесі.

31.08.2022 колегія суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийняла постанову у справі № 921/574/20, у якій зазначила про те, що виходячи із системного аналізу положень частини другої статті 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", частини першої статті 45 та частини другої статті 4 ГПК України, статті 1 КУзПБ, а також враховуючи Положення про Державну податкову службу України та Положення про Головне управління ДПС у області, останнє є відокремленим підрозділом ДПС України, яке хоч і утворене без статусу юридичної особи, однак є органом державної влади (податковим органом, органом стягнення) та може бути стороною в судовому процесі.

Отже, за висновком зазначеної колегії суддів територіальні органи ДПС хоча й утворені без статусу юридичної особи, але є органами державної влади та можуть виступати стороною в судовому процесі.

Однак колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не погоджується з наведеним висновком щодо можливості участі територіальних органів ДПС, які утворені без статусу юридичної особи, в якості сторони у господарському процесі, з огляду на таке.

Так, частиною другою статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 91 ЦК України визначено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Водночас частинами першою, другою, третьою, п`ятою статті 95 ЦК України унормовано, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (частина четверта статті 95 ЦК України).

(!!!) Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що філії та представництва господарюючого суб`єкта, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у господарському процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво суб`єкта господарювання, не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, у зв`язку із відсутністю сторони у господарському процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення господарського спору.

З урахуванням цивільно-правового статусу філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.

Аналогічний правовий висновок щодо процесуального статусу філій та представництв зроблений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 31.01.2024 у справі №  918/479/23.

Такі висновки щодо процесуального статусу філій та представництв зроблені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду (щодо цивільного процесу) у постановах від 14.06.2021 у справі № 760/32455/19, від 07.07.2021 у справі № 712/13066/18, від 10.11.2021 у справі № 552/2889/20, від 09.02.2022 у праві № 607/4090/21, від 09.02.2022 у справі № 213/4206/19, від 18.05.2022 у справі № 552/3667/19, від 08.03.2023 у справі № 464/4338/21.

Крім того, об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.06.2021 у справі № 760/32455/19 вже звертала увагу, що: філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Норма "заява/спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства" (п.1 ч.1 ст.175, п.1 ч.1  ст.231 ГПК України) стосується як позовів, які не можна розглядати за правилами господарського або цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах … від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18, від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19, від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17).

Юридична особа, хоча вона й є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, має універсальну правоздатність (див. постанову об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 504/4099/16-ц (провадження № 61-11424сво23)).

Отже, Головне управління ДПС в … області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, не може бути стороною у господарському/цивільному процесі.

ВИСНОВОК: Враховуючи викладене, Верховний суд відступає від висновків колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з іншої палати, викладеного у постанові від 31.08.2022 у справі № 921/574/20, щодо можливості участі в якості сторони господарського процесу територіальних органів ДПС України, які утворені без статусу юридичної особи.

 

P.s. cправа № 910/3716/25 передана на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

 

 

Матеріал по темі: «Відокремлений підрозділ (філія), як суб’єкт сплати єдиного внеску»

 

 

філія, представництво, територіальні органи, ДПС, статус юридичної особи, відокремлений підрозділ, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

Звертається до суду прокурор, а не орган прокуратури

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Право подання скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору (прокурору вищого рівня), а не органу прокуратури

26 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 554/9193/19, провадження № 61-4397св22 (ЄДРСРУ № 107050388) досліджував питання щодо належності суб’єкту звернення до суду від імені прокуратури на захисті державних інтересів. 

Право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ((абзац перший частини третьої статті 24 Закону України «Про прокуратуру»).

Аналіз вказаної норми свідчить, що право подати апеляційну скаргу в цивільній справі належить, належить, керівнику/заступнику керівника обласної прокуратури, а не обласній прокуратурі. Тому в разі подання апеляційної скарги в цивільній справі питання про поновлення строку має вирішуватися для належного суб`єкта, а не органу прокуратури.

Якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

 

Матеріал по темі: «Представництво прокурором інтересів державних підприємств»

 

 

Теги: представництво інтересів держави прокурором, виключні підстави, звернення прокурора до суду, представництво прокуратурою, прокурор в інтересах міської ради, судова практика, Адвокат Морозов