Адвокат Морозов (судовий захист)
Особливості
правонаступництва у сфері інтелектуальної власності, а саме знаків для товарів
і послуг.
24
жовтня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду в рамках справи № 910/16586/18
(ЄДРСРУ № 85153952) досліджував питання особливостей правонаступництва у сфері
інтелектуальної власності, а саме знаків для товарів і послуг.
За
змістом статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи
померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання,
поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в
інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до
участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій
стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу
правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для
особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника
справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Як
зазначив Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2019 р. у справі № 910/17846/14, процесуальне правонаступництво є
похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва
(заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку
з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі
необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт
вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків
до іншої особи - правонаступника. Отже, процесуальне правонаступництво,
передбачене статтею 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та
обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у
спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне
правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії
судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення (постанова
Великої Палати Верховного Суду від 26.12.2019 року у справі № 905/1956/15).
У
розумінні положень наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено
не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та
реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом
випадках, у тому числі у випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник
спір (відповідно до статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для
товарів і послуг», статті 1113, частини другої статті 1114 ЦК України).
Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи
(праводавця) до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття.
Перехід суб`єктивних прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого
відбувається через набуття суб`єктивного права та/чи суб`єктивного обов`язку
однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак при цьому спостерігається
зв`язок між набутими суб`єктивними правами і обов`язками та правовідносинами, в
яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було
можливе їх існування.
ВАЖЛИВО: Наявність або відсутність процесуального
правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку.
Верховний
Суд констатує, що для настання процесуального правонаступництва необхідно
встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника.
Перехід
прав і обов`язків від одного суб`єкта матеріального правовідношення до іншого не тягне автоматичної зміни осіб у процесуальному
відношенні, разом з тим, стаття 52 ГПК України не виключає
можливості, суду, за наявності клопотання, зокрема, позивача, залучити до
участі у справі правонаступника позивача у справі у разі його заміни у
відносинах, щодо яких виник спір, іншою особою.
ВИСНОВОК: Отже, через дію принципу диспозитивності
вступ до справи (процесу) правонаступника позивача залежить від його бажання.
Що ж до правонаступника відповідача, то він залучається судом до участі в
справі, якщо проти цього не заперечує позивач.
P.s.
Сплата суми судового збору не є зобов'язанням у розумінні положень статті 509
ЦК України, а тому відсутні підстави для передачі прав вимоги в частині
стягнення зазначеної суми судового збору його правонаступнику.
Вказана
правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 № 906/110/16, від 05.04.2018 у справі № 923/607/16, від 27.03.2019 у справі № 910/386/17, від 03.07.2019 у справі № 910/9549/15.
Матеріал по темі: «Заміна сторони виконавчого провадження її
правонаступником»
Теги:
заміна кредитора, заміна сторони у виконавчому провадженні, зобов'язання,
відсутність згоди, правонаступник, боржник, особливості правонаступництва,
товари і послуги, знаки, інтелектуальна власність, кредитор, договір,
виконавче провадження, виконання судового рішення, стягувач, судова практика,
Адвокат Морозов
