Адвокат Морозов (судовий захист)
Податковий
кредит: залежність від додержання податкової дисципліни
третіми особами.
Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті
14 Податкового кодексу України податковий
кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити
податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з
розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198
Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового
кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення
товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому
числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з
придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або
при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести
облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих
нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем
постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на
митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на
віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.2 статті 198
Податкового кодексу України, вважається
дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського
рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником
податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що
податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної
(контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін,
визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків,
нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом
193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з
метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах
господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового
кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює
операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для
нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201
Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер
податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище,
ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану
вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце
розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи,
зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру)
товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача;
ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку
у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням
податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198
Податкового кодексу України не дозволяється включення до податкового кредиту
будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними
чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт
(послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в
оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника
податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені
до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим
підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді
фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму
податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
ВАЖЛИВО:
Враховуючи викладені норми Податкового кодексу
України, судами попередніх інстанцій вірно зазначено про існування декількох
підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника
податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата
грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також
фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника
податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.
Також, згідно пунктів 36.1, 36.5 статті 36,
пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту
49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або
сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного
окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або
неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе
самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку.
Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не
може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його
контрагентів.
Таким чином, формування суб'єктом господарювання
податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання
податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних
товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності
податкової накладної (накладних).
Законодавство України, не ставить в залежність
виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від
дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо
контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це
тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена
обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на
відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені
законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні
підтвердження розміру свого податкового кредиту. (Ухвала ВАСУ від 23 листопада 2016 р. справа № К/800/21771/16, ЄДРСРУ №
62918455).
Теги:
податковий кредит, налоговые проверки, податки, збори,
оскарження, податкове повідомлення рішення, Акт перевірки, фіктивність,
контрагент, судовий захист, Адвокат Морозов
