Адвокат Морозов (судовий захист)
Верховний суд: наслідки незалучення всіх належних
відповідачів у спорі про визнання недійсним правочину
16 жовтня 2025 року Верховний Суд у складі судової
палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності
Касаційного господарського суду в рамках справи № 917/1173/22 (ЄДРСРУ № 133719376) досліджував
питання щодо наслідків незалучення всіх належних відповідачів у спорі про
визнання недійсним правочину.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і
відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частини перша, четверта
статті 45 ГПК України).
Відповідно до статті 47 ГПК України позов може бути
пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із
позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі
самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів
(процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні
права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки
кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору
є однорідні права і обов`язки.
Отже, визначення
відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
Натомість, встановлення належності
відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який
виконується під час розгляду справи (правова позиція Великої Палати Верховного
Суду, викладена в постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що
поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю
"сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як
позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той
належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна
матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки наведені в постановах від
14.11.2018 у справі №
183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від
09.02.2021 у справі №
635/4741/17.
Отже, відповідач
- це особа, яка, на думку позивача або відповідного уповноваженого суб`єкта,
порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси
позивача. Відповідач залучається до участі у справі у зв`язку з позовною
вимогою, яка пред`являється до нього.
Особами, які беруть участь у справі про визнання
правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Зокрема, у справі за
позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі
мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є
сторони оспорюваного договору, а не одна із них (аналогічний висновок викладено
в постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 670/23/18, від 31.08.2021 у справі № 909/207/20).
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду,
викладеними у постанові від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, відповідно до статей 16, 203, 215
ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є,
зокрема, пред`явлення позову однією зі сторін правочину або іншою
заінтересованою особою до іншої сторони чи сторін правочину.
З`ясовуючи належність суб`єктного складу учасників
справи, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що
вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному
розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від
характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають
застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та,
встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність
клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення
до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із
зазначених підстав.
Отже, в силу позиції Великої Палати Верховного Суду
про те, що сторона оспорюваного
правочину повинна мати процесуальний статус відповідача, який визначається
не тільки належністю його до сторін цього правочину, але й можливими допущеними
ним порушеннями при його укладенні.
Судова палата зазначає, що визначення у позові складу
сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу
учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист
порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із
залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як
співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є
підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад
(аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від
28.10.2020 у справі №
761/23904/19, від 20.01.2021 у справі № 203/2/19).
Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо
стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в
якості відповідача, вони не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за
наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання
про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення
(постанова Верховного Суду від 21.11.2022 у справі № 754/16978/21).
Пред`явлення позовної вимоги до неналежного
відповідача є самостійною підставою для відмови в позові та виключає
необхідність надавати оцінку іншим аргументам скаржника, які стосуються
передусім з`ясування обставин обґрунтованості / необґрунтованості позову, оскільки
дослідженню цих обставин має передувати встановлення належного суб`єктного
складу учасників спірних правовідносин (близький за змістом висновок
сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у
справі № 910/15792/20).
Окрім цього, у п. 8 Постанови Пленуму ВСУ "Про
застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у
суді першої інстанції" від 12.06.2009 N 2 роз'яснено, що пред'явлення
позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті
провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного
відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. У разі, якщо
норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача,
вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої
пред'явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до
участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після
заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа
розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового
відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє
в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог
щодо належного відповідача.
ВИСНОВОК: Незалучення всіх належних відповідачів виключає можливість вирішення судом
спору про визнання недійсним договору по суті заявлених вимог.
Матеріал по темі:
«Належний відповідач за позовом власника землі про знесення самобуду»
Теги: пред’явлення позову, відкриття
провадження, заміна неналежного відповідача, співвідповідач, подання позовної
заяви до суду, сторони у справі, підготовче засідання, судова практика, Адвокат
Морозов
