Адвокат Морозов (судовий захист)
Форма заяви, відлік
строків, обізнаність та правила застосування наслідків позовної давності.
Відповідно
до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може
звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно
зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у
три роки.
Статтею
258 ЦК України для стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна
позовна давність строком в один рік.
Перебіг
позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла
довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина
перша статті 261 ЦК України).
Отже,
позовна давність є строком для пред`явлення позову як безпосередньо особою,
право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися
до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
Формулювання
загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов’язане не тільки
з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення
її прав), а й з об’єктивною можливістю цієї особи знати про ці
обставини (зазначений висновок був сформований ще в Постанові Верховного суду
України від 29 жовтня 2014 р. у справі №
6-152цс14).
Аналіз
зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що як у випадку
пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі
пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою,
відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту: коли особа
довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка
його порушила.
Примітка: Обчислення позовної давності в особі
органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних
правовідносинах, здійснюється з дня, коли саме цей орган довідався або міг
довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У такому
випадку дата прокурорської перевірки не має значення для визначення початку
перебігу позовної давності.
Аналогічний
правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30
січня 2019 року в справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18).
Між
тим, для визначення початку перебігу виникнення права на позов важливими є як
об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або
повинна була дізнатися про це порушення) фактори. При цьому, правило частини
першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан
своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення строку, з якого особі стало
(могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.
Аналогічні
правові позиції Верховного Суду України викладені у справах №6-2469цс16 від 16.11.2016 року; №6-832цс15 від 28.09.2016 року; №6-2165цс15 від 14.09.2016 року; №6-152цс14 від 29.10.2014 року; №6-1503цс16 від 21.12.2016 року; №6-3029цс16 від 8.06.2016 року.
Відповідно
до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі,
зробленою до винесення ним рішення.
За
змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути
розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.
(!!!)
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є
підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
ВАЖЛИВО: При
цьому законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної
давності.
Зазначена
правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 серпня
2017 року № 6-2667цс16, Першої судової
палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 07 листопада 2018 року
(справа № 0907/2-7453/2011, провадження №
61-6321св18), Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду
від 21 серпня 2018 року (справа № 288/1361/15-ц,
провадження № 61-4212св18).
Більше
того, 22.03.2017 р. розглядаючи справу №
6-3063цс16 Верховний Суд України підтвердив правовий висновок
викладений у постановах від 4 лютого, 18 березня, 24 червня 2015 року, 17
лютого 2016 року про те, що без заяви сторони у спорі позовна давність
застосовуватися не може за жодних обставин, адже можливість застосування
позовної давності пов’язана лише з наявністю про це заяви сторони.
Окрім
цього, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для
задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі,
який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати
позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було
порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право
порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І
тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна
давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі,
суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності
визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач
(постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).
Враховуючи
той факт, що Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної
давності… заява про її застосування може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого
клопотання, письмового чи усного (позиція Верховного Суду,
викладена у постанові від 09.04.2019 по справі №912/1104/18
(ЄДРСРУ № 81081514) та підтримана в постанові Верховного Суду у складі колегії
суддів Касаційного господарського суду від 20 вересня 2019 року по справі № 904/4342/18 (ЄДРСРУ № 84420963).
ВИСНОВОК : Відтак заяву про сплив позовної
давності може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого
клопотання – письмового
чи усного, що відповідає вимогам наведених статей
процесуального законодавства.
Підсумовуючи
зазначене вбачається:
- положення про позовну давність є диспозитивними, а не імперативними в застосуванні, тобто підлягають заявленню в суді (бажано письмово);
- позовна давність застосовується виключно до ухвалення рішення судом першої інстанції;
- суд за власною ініціативою не має право застосовувати позовну давність.
P.s.
В довершення необхідно вказати, що Європейський суд з прав людини, юрисдикція
якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1
статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна
давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або
притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння
правопорушення. Застосування строків позовної давності має
кілька важливих цілей, а саме: 1) забезпечувати юридичну визначеність і
остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та 2)
запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені
вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на
докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №
22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»;
пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі
«ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Високий
суд, також вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме:
1) забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, 2) захисту потенційних
відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти,
та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів
вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому,
на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та
неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та
інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United
Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою
національних правових систем договірних держав щодо кримінальних,
дисциплінарних та інших порушень (п.137 рішення від 09.01.2013 року за заявою №
21722/11 у справі «Волков проти України»).
Теги: позовна давність, исковая давность, строк позовної
давності, заява про застосування строків позовної давності, форма заяви, відлік
строків, процесуальні строки, обізнаність про порушене право, правила
застосування наслідків позовної давності, судова практика, Адвокат Морозов
