Правова природа,
наслідки та порядок оскарження ухвали слідчого судді та наказу податкового
органу на проведення документальної позапланової перевірки
03
лютого 2021 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 826/9464/18, провадження № 11-169апп20 (ЄДРСРУ №
95177480) досліджувала питання щодо правової природи, правових наслідків та
порядку оскарження ухвали слідчого судді та наказу контролюючого органу на
проведення документальної позапланової перевірки.
(!!!) Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на
те, що ухвала слідчого судді та наказ контролюючого органу на проведення
документальної позапланової виїзної перевірки мають різну правову природу та
різні правові наслідки.
Зокрема,
порядок проведення перевірок контролюючими органами визначається спеціальним
податковим законодавством, що зумовлює виокремлення суб`єктів таких
правовідносин (контролюючий орган як суб`єкт владних повноважень та платник
податків), зміст правовідносин (здійснення суб`єктом владних повноважень
функцій, що передбачені законодавством), а також можливість оскаржити
відповідний наказ контролюючого органу в порядку адміністративного судочинства.
Крім
того, абзацом другим пункту 75.1 статті 75 ПК України визначається, що
документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх
повноважень та виключно у випадках та в порядку, що визначені цим Кодексом.
Відповідно
до вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, який був правовою
підставою для видачі спірного наказу, документальна позапланова перевірка
здійснюється за наявності судового рішення суду (слідчого судді) про
призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.
З
урахуванням зазначеного нормативного регулювання Велика Палата Верховного Суду
дійшла висновку, що ухвала
слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення позапланової документальної
перевірки, не передбачена пунктом 78.1 статті 78 ПК України як обставина для
проведення позапланової перевірки.
Велика
Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що ухвала слідчого судді, якою
надано дозвіл на проведення перевірки, може бути оскаржена в порядку кримінального судочинства.
Зокрема, така правова позиція Великої Палати Верховного Суду в подібних
правовідносинах викладена в постанові від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17-к.
Так,
Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 указаної постанови зауважила, що в
апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках,
передбачених КПК України (частина третя статті 392). Буквальне тлумачення
зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що ухвала слідчого судді
може бути оскаржена в апеляційному порядку лише тоді, коли в КПК України є норма,
якою це дозволено. Однак Конституційний Суд України, розглядаючи положення
пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, дійшов висновку про
те, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім
тих, коли закон містить заборону на таке оскарження (абзац другий підпункту 3.2
Рішення від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі за конституційним
зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положення пункту 18
частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у
взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження
ухвал суду)).
Оскільки
ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення позапланової перевірки
не передбачено КПК України, то немає ні дозволу, ні заборони щодо апеляційного
оскарження такої ухвали.
З
урахуванням зазначеного у справі № 243/6674/17-к
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційні суди зобов`язані
відкривати апеляційне провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про
надання дозволу на проведення позапланових перевірок.
Матеріал по темі: «Апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів про проведення перевірок»
Основною
метою проведення співробітниками податкового органу позапланової документальної
перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України, зокрема,
Товариством на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх
передбачених ПК України податків і зборів під час здійснення
фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами, а також дотримання
валютного та іншого законодавства відповідно до пункту 75.1 статті 75,
підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, як слідує зі змісту ухвали
слідчого судді є встановлення можливих порушень податкового законодавства за
певний період для забезпечення досудового розслідування.
З
урахуванням зазначеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що
оскаржуваний наказ
контролюючого органу про проведення документальної позапланової виїзної
перевірки видано з метою
збору доказів у межах кримінального провадження, а не для виконання
контролюючим органом визначених ПК України повноважень.
Беручи
до уваги зазначене, а також практику Великої Палати Верховного Суду щодо
апеляційного оскарження ухвал про надання дозволу на проведення позапланової
перевірки в межах кримінального судочинства, Велика Палата Верховного Суду
дійшла висновку про те, що оскаржуваний наказ, виданий з метою зібрання доказів
у кримінальному провадженні не може бути предметом самостійного оскарження в
суді.
Ураховуючи
обставини цієї справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей
позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Поняття
спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у цій
справі слід тлумачити в контексті частини третьої статті 124 Конституції
України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не
підпадають під юрисдикцію не лише адміністративних судів, а взагалі не
підлягають судовому розгляду.
Аналогічний
висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах
викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 листопада 2020
року у справі № 813/5892/15 (провадження №
11-132апп20).
Втім
існує й окрема думка судді Великої Палати Верховного Суду Власова Ю. Л. щодо
постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 826/9464/18 (провадження № 11-169апп20, ЄДРСРУ
№95315933) в якій суддя не погоджується зі сформульованим у цій постанові
висновком Великої Палати Верховного Суду про те, що наказ податкового органу
про проведення документальної позапланової перевірки платника податків,
прийнятий на виконання ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні, якою
надано дозвіл на проведення такої перевірки, не може бути предметом
самостійного оскарження в суді. Тобто платник податків, не згодний з таким
наказом, має оскаржувати не сам наказ в порядку адміністративного судочинства,
а ухвалу слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення податкової перевірки,
в порядку кримінального судочинства.
Так,
рішення слідчого судді про призначення перевірки є лише однією з підстав,
передбачених пунктом 78.1 статті 78 ПК України, за наявності якої контролюючий
орган набуває повноважень провести документальну позапланову перевірку у
порядку, встановленому ПК України.
Відповідно,
платник податків, не згодний з рішенням слідчого судді про призначення
перевірки або надання дозволу на її проведення, може оскаржити таке рішення у порядку, встановленому КПК України.
Проте у разі незгоди з наказом керівника контролюючого органу про здійснення
документальної позапланової перевірки або подальших дій контролюючого органу з
її проведення, з підстав, передбачених нормами ПК України, платних податків має
право оскаржити такий наказ
або дії в порядку адміністративного судочинства.
ВИСНОВОК: Важко не погодитися з вищевикладеним,
зокрема з правом платника податків оскаржувати рішення слідчого судді в порядку
КПК, а наказ на проведення податкової перевірки (його зміст, підставу, порядок,
строки, форму і т.і.) в порядку КАС України, втім позиція Великої палати
Верховного суду зводиться до наступного: «… наказ податкового органу про
проведення документальної позапланової перевірки платника податків, прийнятий
на виконання ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні, якою надано
дозвіл на проведення такої перевірки, не
може бути предметом самостійного оскарження в суді».
Отже, алгоритм дій платника податків повинен бути наступний:
1. Наказ на
податкову перевірку платника податків, виданий з метою зібрання доказів у
кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді, не може бути
предметом самостійного оскарження в жодному суді;
2. З урахуванням
вказаного, а саме неможливістю оскарження наказу на податкову перевірку,
правильною є тактика – оскарження
ухвали слідчого судді (навіть якщо її оскарження не передбачено
вимогами КПК).
P.s.
Єдине, що заспокоює, що підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України
(«отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки») виключено на підставі
Закону № 466-IX від 16.01.2020 р.
Матеріал по темі: «Податкова перевірка на підставі наказу виданого в рамках ухвали слідчого судді»
Теги:
налоговые споры, ухвала слідчого судді, наказ про податкову перевірку,
оскарження наказу, ППР, НУР, оскарження ухвали слідчого судді, ВП ВС, Велика
палата Верховного суду, Адвокат Морозов
