Визначення розміру
судового збору у справах про визнання протиправними та скасування рішень
контролюючого органу про коригування митної вартості
20
березня 2020 року Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі
Верховного Суду в рамках справи № 160/1484/19,
адміністративне провадження №К/9901/26442/19 (ЄДРСРУ № 88337296) досліджувала
питання щодо правильності визначення ціни позову, виходячи з якої має бути
сплачено судовий збір за позовними вимогами майнового характеру про оскарження
рішень про коригування митної вартості.
Вирішуючи
вказане питання Верховний суд спирався на постанову Верховного Суду у складі
судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових
платежів Касаційного адміністративного суду 16 березня 2020 року в рамках
справи № 1.380.2019.001962, адміністративне
провадження №К/9901/30593/19 (ЄДРСРУ № 88305171) в якій вказане наступне.
Верховний
Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами. Так, в постановах від 21
серпня 2018 року (справа №810/3206/17), від 31 січня 2019 року (справа
№814/1045/16) була висловлена правова позиція, що оскільки предметом позову є
рішення про коригування митної вартості товарів, то розрахунок судового збору
має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була
розрахована позивачем, та митною вартістю, що була відкоригована оскаржуваними
рішеннями.
У
той же час, Верховним Судом в постановах від 12 червня 2018 року (справа
№810/88/16), від 14 травня 2019 року (справа №826/8432/18) висловлено іншу
правову позицію, згідно з якою розмір мита, який необхідно доплатити для
випуску товарів у вільний обіг, є загальною сумою майнових вимог, тобто ціною
позову, при оскарженні рішення про коригування митної вартості. Такий висновок
у зазначених рішеннях Верховного Суду ґрунтується на тому, що різниця між
митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною
контролюючим органом внаслідок коригування, згідно з приписами статті 279 МК
України становить базу оподаткування митом товарів, і не вважається загальною
сумою майнових вимог позивача.
Наведене
свідчить, що висновки Верховного Суду, висловлені в постановах від 21 серпня
2018 року (справа №810/3206/17), від 31 січня 2019 року (справа №814/1045/16)
щодо визначення ціни позову з метою обрахунку належного до сплати розміру
судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості суперечать
висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 12 червня 2018 року
(справа №810/88/16), від 14 травня 2019 року (справа №826/8432/18).
Судова
палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, з метою
забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах,
вважає, що наявні підстави для відступлення
від правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 21 серпня
2018 року (справа №810/3206/17), від 31
січня 2019 року (справа №814/1045/16).
Окремі
рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави
для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація
таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи.
Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист
порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження
належного особі майна.
Оскільки
безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є
зміна складу майна позивача, вимоги
про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.
Аналогічне
правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 22 січня 2019
року (справа №804/1760/16), від 26 березня
2019 року (справа №820/3356/16).
Правові
засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового
збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору
визначає Закон України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір»
Виходячи
з наведеного, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під
час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має
встановлення розміру ціни позову. Неправильне визначення ціни позову може
призвести до необґрунтованого відкриття провадження у справі або, навпаки, до
необґрунтованого повернення поданої заяви/скарги.
Звертаючись
до положень Митного кодексу України при визначенні ціни позову у справах щодо
оскарження рішень про коригування митної вартості товарів, слід враховувати
наступне.
Митною
вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів,
що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично
сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Стаття
50 МК України визначає цілі використання відомостей про митну вартість товарів,
а саме для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших
заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3)
ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання,
визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно
до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної
вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у
митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі
під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів
як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках,
передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено
неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі
невірно визначено митну вартість товарів.
Одним
із обов`язків декларанта у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим
кодексом України, є сплата митних платежів або забезпечення їх сплати
відповідно до розділу X цього Кодексу (підпункт 4 частини першої статті 266 МК
України).
Пунктом
1 частини першої статті 279 МК України встановлено, що базою оподаткування
митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є, зокрема для
товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість
товарів.
Відповідно
до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ
є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.
Базою
оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна
(контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної
відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та
акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (частина
перша пункту 190.1 статті 190 МК України).
З
аналізу наведених правових норм слідує, що митна вартість товару для декларанта
є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При
цьому на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено
функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної
вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна
вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про
коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і
розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.
Таким
чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість
товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес
для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має
доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої
ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного)
виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці
митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.
(!!!) Отже, Судова палата з розгляду справ щодо
податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного
суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне сформулювати правовий
висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів
ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №
3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної
вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним
органом в оскаржуваному рішенні.
У
зв`язку з наведеним, Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та
інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі
Верховного Суду відступає від висновків щодо застосування норм права у подібних
правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 21 серпня
2018 року (справа №810/3206/17), від 31 січня 2019 року (справа №814/1045/16),
а саме, що розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень
про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру
різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю,
що була визначена оскаржуваними рішеннями.
Відступаючи
у цій справі від висновків Верховного Суду, які викладено у вказаних
постановах, колегія суддів судової палати зазначає, що відповідно до
сформованої практики такий перелік судових рішень не є вичерпним.
Водночас,
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року по справі №
755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у
яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного
Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню
правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
З
огляду на наведене, Верховний Суд, відступаючи від правової позиції, викладеної
в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, може не вказувати усі такі
рішення, оскільки Верховний Суд відступає від правової позиції, а не від
судових рішень.
ВИСНОВКИ:
- Вимога про скасування
рішення суб`єкта владних повноважень про коригування митної вартості, є майновою;
- Ціною позову, при оскарженні
рішення про коригування митної вартості товарів, є різниця митних платежів,
що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом,
та митної вартості, розрахованої
митним органом в оскаржуваному рішенні;
P.s.
Окрема думка, ЄДРСРУ № 88277506 (висловлена Суддею Верховного Суду
Шипуліною Т. М.): «…визначати ціну позову необхідно з різниці між митною
вартістю, що була розрахована декларантом, та митною вартістю, що була
відкоригована оскаржуваним рішенням».
Теги:
судовий збір, судебный сбор, коригування митної вартості товарів, ціна позову,
різниця митних платежів, декларант, митна декларація, митниця, таможня, судова
практика, Адвокат Морозов
