Статус особи відповідача (держслужбовця), визначення активу та відлік
періоду конфіскації, а також зв'язок активів з особою уповноваженою на
виконання функцій держави
18 жовтня 2022
року Вищий антикорупційний суд в рамках справи № 991/2396/22, провадження 2/991/3/22 (ЄДРСРУ №
106949017) досліджував питання щодо цивільної конфіскації або визнання активів
необґрунтованими.
Щодо статусу особи, уповноваженої на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування
Відповідно до
ч. 4 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх
стягнення в дохід держави може бути пред'явлено до особи, яка, будучи особою,
уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула
у власність активи та/або до іншої фізичної чи юридичної особи,
яка набула у власність такі активи за дорученням особи,
уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або
якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого
самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів
дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
(!!!) Отже, при зверненні до суду з відповідним позовом безпосереднім або опосередкованим
суб'єктом, щодо активів якого ставляться ці питання, є особа, уповноважена
на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Конструкція
статей, що регулюють позовне провадження у справах про визнання
необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, деталізує, що
предметом позову може бути актив, набутий, зокрема, особою, уповноваженою на
виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або певним чином
пов`язаний із особою, що має такий статус.
Проте іншою
вимогою є те, що такий актив може бути предметом позову лише тоді, якщо різниця
між його вартістю та законними доходами саме особи, уповноваженої на
виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а не будь-якої
особи) у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму,
встановленого законом на день набрання чинності Законом України № 263-ІХ від
31.10.2019, але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 КК України. Також,
п. 5 ч. 8 ст. 290 ЦПК України для визначення законних доходів відсилає до пунктів
7, 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», який є
нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади
функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок
застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення
наслідків корупційних правопорушень, та дія якого поширюється на суб`єктів,
визначених у статті 3 цього Закону (21 жовтня 2021 року Вищий
антикорупційний суд в рамках справи № 991/3608/21,
провадження 2/991/2/21 (ЄДРСРУ № 100759781).
Щодо поширення на активи Закону України «Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів
осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,
і покарання за набуття таких активів»
Відповідно до
ч. 2 ст. 290 ЦПК України позов пред'являється щодо активів, набутих після дня
набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання
функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких
активів». Зазначений закон набрав чинності 28.11.2019 р.
Для цілей глави
12 ЦПК України термін «активи» означає:
- грошові кошти
(у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи
на зберіганні у банках або інших фінансових установах);
- інше майно;
- майнові
права;
- нематеріальні
активи, у тому числі криптовалюти;
- обсяг
зменшення фінансових зобов'язань;
- роботи чи
послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави чи місцевого
самоврядування (п. 1 ч. 8 ст. 290 ЦПК України).
Під «набуттям
активів» слід розуміти набуття активів особою, уповноваженою на виконання
функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття
активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке
набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання
функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано
вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права
розпорядження ними (п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України).
Щодо зв'язку активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави
За приписами
абз. 2 ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів
та їх стягнення в дохід держави позивач зобов'язаний навести у позові фактичні
дані, які підтверджують зв'язок активів з особою, уповноваженою на виконання
функцій держави або місцевого самоврядування.
Чинне
законодавство не розкриває поняття «зв'язок особи з активом»,
щодо якого ставиться питання про його необґрунтованість, не визначає критеріїв
такого зв'язку. Разом з тим мова йде про конкретні речі матеріального світу -
житловий будинок і земельну ділянку. Отже, при визначенні зв'язку з активами,
про необґрунтованість набуття яких стверджує прокурор, з особами,
уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, необхідно
дослідити правову або фактичну пов'язаність цих осіб з відповідними речами.
Матеріал по
темі: «Цивільна конфіскація необґрунтованих активів (ч.1)»
Теги: конфіскація незаконних активів, уповноважена особа, держслужбовець,
державні функції, набуття активів, актив, цивільна конфіскація, прокурор,
конфіскація майна, необґрунтовані активи, спеціалізована прокуратура, назк,
презумпція необґрунтованості активів, будинок, земля, арешт коштів, судова
практика, Вищий антикорупційний суд, Адвокат Морозов
