Адвокат Морозов (судебная защита)
ВСУ:
відповідальність майнового поручителя як іпотекодавця, який не є одночасно
боржником в основному зобов’язанні, обмежується переданим в іпотеку майном.
29.03.2017 р. розглядаючи справу № 3-1591гс16 Судова палата у господарських справах Верховного Суду
України досліджувала межі відповідальності майнового поручителя як
іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов’язанні.
Так, відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України
зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та
вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності
таких умов та вимог – відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК виконання зобов’язання
може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням,
завдатком.
Як встановлено частиною 1 статті 575 ЦК, іпотека
є окремим видом застави, а саме заставою нерухомого майна, що
залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Заставодавцем відповідно до частини 1 статті 583 ЦК може
бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про
іпотеку» іпотека – вид забезпечення виконання
зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні
іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання
боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог
за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у
порядку, встановленому цим Законом.
Майновий
поручитель – особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для
забезпечення виконання зобов’язання іншої особи – боржника (пункт 7 частини 1
статті 1 Закону України «Про іпотеку»).
Положеннями частини 1 статті 33 Закону України «Про
іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником
основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за
основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше
не передбачено законом.
Укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець
(іпотекодавець) бере на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання
боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки), у тому числі й ті, що
виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із
відповідного державного реєстру (Постанова
ВСУ від 06.07.2016 року по справі №
3-584гс16 (№ в
ЄДРСРУ 58986615).
ВАЖЛИВО: Отже, правова природа іпотеки полягає у забезпеченні
можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого
іпотекою, одержати задоволення вимог за рахунок переданого в іпотеку нерухомого
майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Між тим за наголосом Верховного суду України деякі суди
ототожнюють майнового поручителя з поручителем як стороною договору поруки і,
як наслідок, застосовують до іпотечних правовідносин за участі майнових
поручителів нормативні положення, що регулюють поруку (§ 3 гл. 49 ЦК).
Вирішуючи це питання, суди повинні враховувати, що згідно зі
ст. 546 ЦК порука та застава визначені як окремі види забезпечення зобов’язань. Поручитель
і майновий поручитель є суб’єктами різних за змістом цивільних правовідносин.
Поручитель є суб’єктом такого виду забезпечення виконання зобов’язання, як
порука, а майновий поручитель є суб’єктом іншого виду забезпечення виконання
зобов’язання – застави. Правовий
статус поручителя й майнового поручителя врегульовано окремо, із суттєвими
видовими відмінностями, достатніми для їх розрізнення та для вирішення спорів
за їхньої участі шляхом безпосередного застосування відповідних норм цивільного
закону.
Оскільки договір іпотеки є різновидом договору застави та
окремим способом забезпечення зобов’язань, регулювання якого здійснюється
статтями 572-593 гл. 49 ЦК і спеціальним законом, то до іпотечних правовідносин
за участі майнового поручителя не підлягають застосуванню положення § 3 гл. 49
ЦК (постанова Верховного Суду
України від 16 жовтня 2012 р. у справі №
3-43гс12).
При цьому норми Закону України «Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року
№ 2343-ХІІ (у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VІ) не
обмежують право іпотекодержателя звернутися з грошовими вимогами до майнового
поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про
іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за
невиконання боржником основного зобов’язання виключно в межах вартості предмета
іпотеки.
(!!!) Тобто відповідальність майнового поручителя як іпотекодавця, який
не є одночасно боржником в основному зобов’язанні, обмежується вартістю майна,
переданого в іпотеку.
ВИСНОВОК: Таким чином, у разі невиконання основним боржником
забезпеченого іпотекою зобов’язання іпотекодержатель як кредитор, має право
вимагати виконання основного зобов’язання як від боржника і його майнового
поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред’явлення таких
вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах узятих на себе
зобов’язань перед іпотекодержателем.
Разом з цим за
змістом ч. 2 ст. 11 Закону № 898-ІV у разі задоволення вимог іпотекодержателя
майновим поручителем за рахунок предмета іпотеки відносини між
іпотекодержателем, який є кредитором, та іпотекодавцем припиняються, а в
майнового поручителя при цьому виникає право регресу до боржника, отже, права
кредитора за основним зобов’язанням набуває майновий поручитель. Ця норма
узгоджується із п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК.
Так у постановах Верховного суду України від
23.09.2015р. по справі №
6-466цс15 , від
07.10.2015р. по справі №
6-932цс15 Верховним судом України
зроблено висновок не тільки щодо застосування норми ст.556 ЦК України, яка
регулює поруку, а й щодо застосування п.3 ч.1 ст.512 ЦК України, яка однаково
врегульовує спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання
обов'язку боржника або поручителем, або заставодавцем (майновим поручителем).
Теги: іпотека, застава, іпотека, залог, кредитор, должник, боржник,
майновий поручитель, имущественный поручитель, обмеження відповідальності
іпотекодавця, судебная практика, Адвокат Морозов
