Забезпечення позову у справах про оскарження постанов Держпраці шляхом
зупинення дії постанови про накладення штрафу
01 червня 2022 року Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ
щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду
в рамках справи № 380/4273/21, провадження №
К/9901/27591/21 (ЄДРСРУ № 104593158) досліджував питання щодо
Верховний Суд вважає, що при розгляді
спорів про оскарження постанов органів Держпраці про накладення штрафів,
передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України може
бути виправданим забезпечення позову за певних умов.
Так, у постанові Верховного Суду від 20
серпня 2019 року у справі № 200/3887/19-а не
підтримано висновок судів про забезпечення позову, з тих мотивів, що державний
виконавець, здійснюючи примусове виконання відповідного виконавчого документа,
уповноважений накладати арешт на кошти та/або майно боржника лише у межах суми
стягнення. Решта ж коштів та інших матеріальних активів залишається у вільному
розпорядженні боржника, який за їх рахунок може безперешкодно провадити свою
господарську діяльність, забезпечувати виконання своїх договірних та інших
зобов`язань, виплачувати заробітну плату тощо.
Колегія суддів застосувала підхід, за
якого при вирішенні подібних заяв необхідним
є надання відомостей щодо поточних фінансових показників суб`єкта
господарювання, обсягу оборотних коштів (активів), розміру
грошових коштів, розміщених, в тому числі на банківських рахунках, інформацію
про наявність або відсутність інших активів тощо. В контексті цього, суди
повинні перевіряти, чи володів заявник фінансовими можливостями, з урахуванням
сум штрафів, визначених у спірних постановах, достатніми для нормального
функціонування Товариства і здійснення ним господарської діяльності.
Судова палата з розгляду справ щодо
захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне
уточнити такий підхід при розгляді питань забезпечення позову у справах про
оскарження постанов органів Держпраці, прийнятих на підставі абзацу 2 частини 2
статті 265 КЗпП України, враховуючи таке.
Забезпечення позову полягає у вжитті
заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення
або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або
інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо
забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети,
з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про
забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову
направлений на захист прав та інтересів позивача від негативних наслідків
рішення суб`єкта владних повноважень, яке оспорюється позивачем.
Слід зазначити, що під час вирішення
питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується,
оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом
дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним
під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Безумовно, рішення чи дії суб`єктів
владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі
рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Проте, відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх
доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення
позову в адміністративній справі.
Сам собою факт прийняття відповідачем
рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність,
не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і
невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення
суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у
встановленому законом порядку.
З урахуванням вищенаведеного, суд при
розгляді заяви про забезпечення позову у справах про оскарження постанов
Держпраці про накладення штрафу має оцінювати всі обставини у сукупності. Суди мають враховувати суму штрафу,
майновий стан позивача, чи було пред`явлено постанову Держпраці до виконання,
чи відкрито виконавче провадження тощо.
Також мають досліджуватися достатньо
обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи
унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або
інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе
невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо
справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач
їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без
нових звернень до суду.
Достатньо обґрунтованим для
забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з
якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Вирішуючи питання про вжиття заходів
забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести
мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно
ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або
поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має
вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача,
оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з
відновленням прав, будуть значними.
З системного аналізу наведених
процесуальних норм слідує, що підстави забезпечення позову, передбачені
частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному
випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням
заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо
запобігти.
У постанові Верховного Суду від 15
вересня 2021 року у справі № 580/1381/19
колегія суддів Верховного Суду вважала обґрунтованими висновки суду апеляційної
інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову є
обґрунтованими, оскільки
відсутні підстави стверджувати про очевидну протиправність оскаржуваних
постанов суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод
або інтересів позивача такими постановами, а також про наявність підстав
вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити
чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або
поновлення порушених прав та інтересів позивача.
При цьому Судом було враховано, що
позивачем не надано належних та допустимих доказів оскарження постанов
державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень, і такі не є предметом
оскарження (чи дії державного виконавця по примусовому виконанню).
Судова палата з розгляду справ щодо
захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначає, що правова позиція у справі № 580/1381/19 відповідає загальному підходу,
сформованому Верховним Судом і тому немає підстав для відступу
від правового висновку.
Отже, суд при розгляді заяви про
забезпечення позову у справах про оскарження постанов Держпраці про накладення
штрафу має оцінювати всі обставини у сукупності. Суди мають враховувати суму
штрафу, майновий стан позивача, чи було пред`явлено постанову Держпраці до
виконання, чи відкрито виконавче провадження тощо.
Також мають досліджуватися достатньо
обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи
унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або
інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе
невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо
справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач
їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без
нових звернень до суду.
Достатньо обґрунтованим для
забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з
якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Таким чином, вирішуючи питання про
вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову
повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів
може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист
або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд
має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав
позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати,
пов`язані з відновленням прав, будуть значними (05 липня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в рамках справи №
380/13491/21, адміністративне провадження № К/990/5726/22, ЄДРСРУ №
105086146).
ВИСНОВОК: При розгляді заяви про забезпечення позову у справах про оскарження
постанов Держпраці про накладення штрафу має оцінювати всі обставини у
сукупності, зокрема суди мають враховувати суму штрафу, майновий стан позивача,
чи було пред`явлено постанову Держпраці до виконання, чи відкрито виконавче
провадження тощо.
Матеріал по темі: «Штрафи Держпраці на підставі акта перевірки податкової»
Теги:
спори з Держпрацею, забезпечення позову, зупинення дії постанови, зупинення
стягнення штрафу, направлення на перевірку, законність перевірки, підтвердження
повноважень інспектора, недопущення інспектора до перевірки, підсудність спору
по оскарженню штрафів, протоколи допиту свідків як доказ порушення
законодавства про працю, Верховний суд, Адвокат Морозов
