Адвокат Морозов (судовий захист)
Повернення бенефіціаром принципалу коштів за
банківською гарантією може відбуватися відповідно до статті 1212 ЦК України як
безпідставно набутих
01 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/19574/23 (ЄДРСРУ № 121992047) досліджував
питання щодо повернення бенефіціаром принципалу коштів за банківською гарантією
може відбуватися відповідно до статті 1212 ЦК України як безпідставно набутих.
З огляду на зміст статті 200 ГК України, статті 563 ЦК
України гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок
гаранта сплатити кредитору - бенефіціару грошову суму відповідно до умов
гарантій у разі невиконання чи неналежного виконання боржником зобов`язання,
забезпеченого гарантією.
Згідно із статтею 1212 ЦК України особа, яка набула
майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без
достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути
потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава,
на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України
застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна
було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком
події.
(!) Під
відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи
до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить
меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової
підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою,
передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України
звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних
(договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні
підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності
ознаки безпідставності такого виконання. Набуття однією зі сторін
зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного
зобов`язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого,
інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна,
положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того,
як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана
недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Отже, за відсутності порушення (невиконання чи
неналежного виконання) основного зобов`язання принципалом, у бенефіціара не
виникає підстав для звернення до гаранта для виплати суми банківської гарантії,
у такому випадку повернення бенефіціаром принципалу коштів за банківською
гарантією відбувається відповідно до статті 1212 ЦК України як безпідставно
набутих.
У разі ненастання гарантійного випадку через виконання
принципалом основного зобов`язання (відсутності порушення), сплачені кошти за
банківською гарантією вважаються такими, що отримані бенефіціаром поза межами
домовленостей, не на виконання основного договору та договору банківської
гарантії, незважаючи на те, що сплачені у зв`язку із цими правочинами, та
підлягають стягненню за статтею 1212 ЦК України, оскільки інших способів
повернення цих коштів за таких обставин закон не передбачає (за умови, що
договорами не встановлено інше).
Аналогічні висновки наведені об`єднаною палатою
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від
17.05.2024 у справі № 910/17772/20, в якій
об`єднана палата виснувала, що кредитор-бенефіціар має право вимоги як за
основним зобов`язанням, так і за незалежною від цього зобов`язання гарантією.
Якщо він не отримає виконання за основним зобов`язанням, то, пред`явивши вимогу
гаранту, отримає виконання.
Якщо ж бенефіціар за відсутності основного
зобов`язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням з інших підстав, є
недійсним) звернеться до гаранта і отримає від нього грошову суму, то таке є
набуттям майна (грошей) без достатньої правової підстави за рахунок
потерпілого, оскільки за загальним правилом частини першої статті 569 ЦК
України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми,
сплаченої ним за гарантією кредиторові, то постраждалим є боржник (принципал).
Він вправі звернутись до бенефіціара з вимогою про повернення принципалу
коштів, сплачених гарантом, за правилами глави 83 "Набуття, збереження
майна без достатньої правової підстави" ЦК України.
ВИСНОВОК: Призначенням
інституту гарантії (§ 4 глави 49 ЦК України) є надання упевненості учасникам
обороту в тому, що бенефіціар гарантовано і швидко одержить платіж, якщо
надасть документи, передбачені гарантією (наприклад, товарно-транспортну
накладну, акт приймання-передачі виконаних робіт тощо), причому навіть і в тому
випадку, коли між принципалом і бенефіціаром існує спір щодо виконання
зобов`язання. Запорукою тому має бути надійність банківської системи. Тим самим
у разі виникнення спору щодо наявності чи відсутності боргу принципала
останній та бенефіціар в частині стягнення боргу міняються місцями: не
бенефіціар звертається до суду за стягненням боргу (бо він вже одержав від
гаранта суму боргу, яку вважав наявною), а принципал позивається до суду про
стягнення з бенефіціара суми, яку принципал вважає отриманою за його рахунок
без достатньої правової підстави (глава 83 ЦК України) з огляду на відсутність
боргу принципала.
Матеріал по темі: «Визнання банківської гарантії такою, що не
підлягає виконанню є належним способом захисту»
Теги:
банківська гарантія, визнання банківської гарантії такою що не підлягає
виконанню, належний спосіб захисту, гарант, вимога, зобов`язання за банківською
гарантією, судова практика, Адвокат Морозов
