Оподаткування
реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті,
що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).
20 грудня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в рамках справи №
820/2600/16, касаційне провадження №К/9901/26197/18 (ЄДРСРУ № 78716383 )
досліджував питання щодо особливостей анулювання (прощення) боргу за кредитним
договором.
Згідно з підпунктами 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163
Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час прощення боргу за
кредитним договором) об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний
(річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які
остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
За визначенням, наведеним у абзаці другому пункту 164.1 статті
164 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час прощення боргу за
кредитним договором), загальний
оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає
оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку
протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового
кодексу України (у редакції, чинній на час прощення боргу за кредитним
договором) визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - це
будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від
будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату
(нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі,
у виключній (морській) економічній зоні.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.47 пункту 14.1
статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час прощення боргу
за кредитним договором) додаткові
блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги,
інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим
агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням
обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими
договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків,
прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Згідно з підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 16.2 статті
162 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час прощення боргу за
кредитним договором) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове
благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми
боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним
рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної
давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим
листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору,
або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання
(прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового
розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку,
за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного),
такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у
річній податковій декларації.
(!!!) Відсутність в
підпункті «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу
України (у редакції, чинній на час прощення боргу за кредитним договором)
точності щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку,
анульованого (процентного) кредитором за його самосійним рішенням, була усунута
шляхом внесення змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу
України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від
28.12.2014 №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015.
Згідно з підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті
164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 01.01.2015) до загального
місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід,
отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених
статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника
податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не
пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у
разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати
(у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення
рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення
відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто
про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу
до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь
платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було
прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у
річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про
прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий
кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів,
визначених цим підпунктом.
ВАЖЛИВО: Таким чином, з 01.01.2015
законодавець під додатковим благом розумів тільки основну суму боргу (кредиту)
платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним
рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за
користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.
Аналогічний правовий висновок висловлений в постановах
Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від
31 серпня 2018 року по справі № 826/3684/17,
адміністративне провадження №К/9901/53059/18 (ЄДРСРУ № 76166775), від 28 серпня
2018 року по справі № П/811/2909/14,
адміністративне провадження №К/9901/5394/18 (ЄДРСРУ № 76137947), від 15 серпня
2018 року по справі № 806/831/16,
адміністративне провадження №К/9901/19400/18 (ЄДРСРУ № 76001288) та ін.
Отже, при вирішенні справи визначальним є встановлення і
дослідження обставин щодо складових суми прощеної (анульованої) кредитором
боргу, яка може включати в себе як основну суму кредиту, так і відсотки за
користування ним, комісії та/або штрафні санкції (пеню), а також дотримання
порядку повідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, що
дозволить визначити правовий статус прощеної заборгованості й, відповідно,
наявність у позивача обов'язку сплати податку з доходів фізичних осіб та
відображення їх у річній податковій декларації (аналогічна позиція викладена в постанові ВС КАС від 31 серпня
2018 року по справі №826/3684/17, адміністративне провадження
№К/9901/53059/18, ЄДРСРУ № 76166775).
В свою чергу, Законом України «Про внесення змін до
Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо
забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня
2015 року №909-VIII (який набрав чинності 01.01.2016), пункт 165.1 статті 165
Податкового кодексу України було доповнено підпунктом 165.1.59, у відповідності
з яким до загального
місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума, прощена
(анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації
зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на
придбання єдиного житла (іпотечні кредити).
ВИСНОВОК: Отже, сума прощена
(анульована) Банком у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації
зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на
придбання єдиного житла (іпотечні кредити), не включалася загального місячного
(річного) оподатковуваного доходу та не підлягає оподаткуванню.
Теги: оподаткування прощених анульованих кредитів, прощенная
банком часть кредита, списание кредита, додаткове благо, прощення частини
кредита, анулювання частини кредита, оподаткування кредиту, дохід банку,
розрахунок суми опадаткування, звільнення від оподаткування, судова практика,
Адвокат Морозов
