Адвокат Морозов (судовий захист)
Документальне підтвердження та особливості судового
провадження щодо невиплати військовослужбовцю додаткової винагороди у
розмірі 100 000 грн.
04 грудня 2024 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 420/2757/23, провадження
№ К/990/12716/24 (ЄДРСРУ № 123552335) досліджував питання щодо (не)виплати
військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.
З метою забезпечення додаткової фінансової підтримки
осіб, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії російської
федерації, у тому числі військовослужбовців, підвищення їх мотивації та рівня
соціального забезпечення, 28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв
Постанову № 168.
Очевидно, що первинна редакція Постанови № 168,
з огляду на її швидкочасне прийняття, п`ятий день повномасштабної агресії,
тобто період особливо гострої напруженості, характеризувалася недостатньою
чіткістю та визначеністю її формулювань, що ускладнювало реалізацію її
положень.
Як зауважив Верховний Суд у постанові від 22 листопада
2023 року у справі №
520/690/23, «текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови № 168
має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння
та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата
військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності
для цього підстав».
У постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 Верховний Суд
констатував, що реалізація приписів Постанови № 168 «вимагала визначення
порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку
бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а
також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь
військовослужбовця у таких діях і заходах».
Нечіткість первинної редакції цієї постанови зумовила
неодноразове внесення змін до неї, зокрема у період з 07 березня по 01 липня
2022 року, які дещо розширили перелік суб`єктів права на отримання додаткової
грошової винагороди. Водночас порядок й умови виплати додаткової винагороди
залишалися невизначеними.
Розуміючи нагальну потребу у врегулюванні виплати
спірної додаткової винагороди, та усвідомлюючи те, що конкретизація умов,
визначених положенням пункту 1 Постанови № 168 поставлена в залежність від типу
військового формування (роду військ), в якому проходить службу
військовослужбовець, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 07 липня
2022 року № 793, якою доповнив Постанову № 168 новим пунктом (2-1) та делегував
визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди керівникам відповідних
міністерств та державних органів.
У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану
Міністр оборони України видав наказ від 01 квітня 2022 року № 98, яким доповнив
раніше затверджений його наказом від 07 червня 2018 року № 260 «Порядок виплати
грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим
особам», новим пунктом 17, та установив, що на період дії воєнного стану
виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського
та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони
України.
На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 та з метою
визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям
Збройних Сил України на період дії воєнного стану Міністр оборони України видав
окремі рішення у формі директив від 07 березня 2022 року № 248/1217, від
25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, та
Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29, якими надав тлумачення
терміну «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення
здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування
збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», встановив порядок
визначення районів ведення бойових дій; визначив вимоги щодо документального
підтвердження безпосередньої участі у бойових діях та заходах, а також
обов`язки керівників органів військового управління, штабів угруповань військ,
штабів тактичних груп, командирів військових частин щодо організації належного
документування участі у бойових діях та заходах та інше.
(!!!) Отже, Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства,
реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати
додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування -
Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації пункту 1 Постанови №
168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень,
визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової
винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі
військовослужбовця у бойових діях та заходах.
З уваги на це можна констатувати, що окремі рішення
Міністром оборони України прийняті для підтвердження безпосередньої участі
військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з
національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період
здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди,
передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі до 100000,00 грн), мають
належне юридичне підґрунтя.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що
військовослужбовцям, які безпосередньо беруть участь у бойових діях або
забезпечують виконання заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і
стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення
цих заходів (включаючи військовослужбовців строкової служби), розмір
винагороди збільшується до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у
таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди до 100 000,00 грн на
місяць здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому
забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови
документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в
зазначених бойових діях або заходах.
ВАЖЛИВО: Документальним
підтвердженням такої участі слугують наступні документи: 1) бойовий наказ
(бойове розпорядження), 2) журнал бойових дій або журнал ведення оперативної
обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або
постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний
напад), 3) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного
військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих
підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної
обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.
Виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн.
здійснюється на підставі наказу командира військової частини. Такий наказ командира військової частини обов`язково повинен містити
підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження)
тощо.
(!) При цьому не
включаються до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн
або 100 000,00 грн військовослужбовці, які відмовились виконувати бойові
накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що позивачем
не надано доказів, які б підтверджували безпосередню участь позивача у
бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і
оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в
районах у період здійснення зазначених заходів, Верховний Суд вважає
безпідставними, оскільки такі документи (бойовий наказ (бойове
розпорядження); журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки,
бойового донесення або постової відомості; рапорт (донесення) начальника (командира)
підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконання
бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен
та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях
та заходах) не можуть знаходитися у позивача, оскільки зазначені вище
документи оформлюються начальником (командиром) підрозділу, де проходить службу
військовослужбовець.
ВИСНОВОК: Отже, по-перше:
Кабінет Міністрів України делегував визначення порядку та умов виплати
додаткової винагороди керівникам відповідних міністерств та державних
органів;
По-друге: Документальним
підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або
забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і
стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів
здійснюється на підставі таких документів:
· бойовий наказ (бойове розпорядження);
· журнал
бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал)або журнал
ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове,
позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було
здійснено збройний напад);
· рапорт
(донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця
(у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових
діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
По-третє: При виникненні
судового спору стосовно невиплати військовослужбовцю додаткової винагороди -
докази, які б підтверджували/спростовували безпосередню участь
військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з
національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії,
перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів повинен
надати Відповідач (військова частина), оскільки вони не можуть
знаходитися у Позивача (військовослужбовця), так як зазначені вище
документи оформлюються начальником (командиром) підрозділу, де проходить службу
військовослужбовець;
По-четверте: Якщо Відповідач
обґрунтовує відмову у виплаті військовослужбовцю додаткової винагороди
дисциплінарним проступком останнього (відмовою виконати бойовий наказ), то військова
частина повинна надати суду докази накладення дисциплінарного стягнення
відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
По-п’яте: При вирішені
аналогічного спору, щодо виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000,00
грн., суд має з’ясувати які завдання/заходи виконував військовослужбовець та чи
могло бути так, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у
завданнях/заходах у документах, які потім слугують підставою для виплати
додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн.
Матеріал по темі: «Неналежний спосіб захисту у спорі відносно повернення реквізованого майна в умовах воєнного стану»
Теги: додаткова винагорода,
виплата військовослужбовцю, документальне підтвердження, бойове завдання,
рапорт, наказ, оскарження, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
