Чи потрібно визнавати договір іпотеки припиненим в судовому порядку у разі
реалізації предмета іпотеки?
19 січня 2022 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в
рамках справи № 206/6519/15-ц, провадження №
61-17843св21 (ЄДРСРУ № 102765605) досліджував питання щодо припинення
іпотечного договору шляхом реалізації предмету іпотеки.
гідно з частиною 1 статті 546
Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися
неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 575 Цивільного
кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у
володінні заставодавця або третьої особи. Закладом є застава рухомого майна, що
передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння
третій особі.
Як визначено ст. 1 Закону України
"Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання
нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця,
згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником
забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок
предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку,
встановленому цим Законом;
Відповідно до ст. 3 Закону України
«Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення
суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду,
застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо
інше не встановлено законом.
Частиною 6 ст. 3 Закону України
«Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення боржником основного
зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити
забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами,
права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після
державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на
передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи
вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її
виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ст. 7 Закону
України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки
іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у
повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на
час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми
боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами
договору, що обумовлює основне зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону
України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед
іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в
межах вартості предмета іпотеки.
Відповідно до ст. 12 Закону
України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених
іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання
основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на
предмет іпотеки.
Згідно із ст. 17 Закону України
"Про іпотеку" іпотека припиняється у разі:
- припинення основного зобов`язання або
закінчення строку дії іпотечного договору;
- реалізації предмета іпотеки відповідно до
цього Закону;
- набуття іпотекодержателем права
власності на предмет іпотеки;
- визнання іпотечного договору
недійсним;
- знищення (втрати) переданої в іпотеку
будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного
договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі
знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не
припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
За загальним правилом зобов`язання
припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором
або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається
лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга
статті 598 ЦК України).
Правила припинення зобов`язання
сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої
«Зобов`язальне право» ЦК України, норми якої передбачають, що зобов`язання
припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599), переданням
відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін
(стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в
одній особі (стаття 606), неможливістю виконання (стаття 607), смертю фізичної
особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609).
Аналогічний висновок викладений у
постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц, провадження № 14-88цс19 (пункти
54, 68-70)
За положеннями частини першої статті
593 ЦК України припинення
права іпотеки в разі належного виконання основного зобов`язання презюмується.
Встановлення факту припинення основного
зобов`язання належним його виконанням є свідченням припинення додаткових
(акцесорних) зобов`язань за договорами іпотеки.
Втім, виходячи із загальних засад
цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених
або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов`язків сторін
(статті 3, 12 - 15, 20 ЦК України), слід дійти висновку про
те, що в разі невизнання кредитором права іпотекодавця, передбаченого частиною
першою статті 593 ЦК України, на припинення зобов`язання таке право
підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини
другої статті 16 ЦК України.
Таким чином, право іпотекодавця
підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що
припинена, а не шляхом припинення договору іпотеки чи шляхом припинення
зобов`язання за договором.
Аналогічна правова позиція
викладена в постанові Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 695/3790/15-ц.
ВИСНОВОК: Реалізація предмету іпотеки є підставою
для припинення договору іпотеки, а підстави припинення іпотеки чітко визначені
спеціальним законом, тому договір іпотеки не потребує додаткового визнання його
припиненим у судовому порядку.
Матеріал по темі: «Судовий захист прав іпотекодавця»
Теги:
звернення стягнення на предмет іпотеки, у позасудовому порядку, в період
мораторію, ипотека, іпотека, мораторій на стягнення іпотеки, предмет іпотеки,
відстрочення виконання рішення суду, судова практика, Адвокат Морозов
