Відділ примусового
виконання рішень управління державної виконавчої служби не є належним
відповідачем у справі, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості
провести його заміну або залучити співвідповідача
Відповідно
до статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове
виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року
№1403-VIII систему органів примусового виконання рішень становлять: 1)
Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені
Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Згідно
з пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої
наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції
наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2832/5,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30 вересня 2016 року за
№1302/29432), органами державної виконавчої служби є: Департамент державної
виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ
примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних
територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять
відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст
обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої
служби відповідних територіальних управлінь юстиції.
Верховний
суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового
виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02
квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29
вересня 2016 року №2832/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від
30 вересня 2016 року за №1302/29432З наведених приписів законодавства випливає,
що відповідачами у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності
органів державної виконавчої служби можуть бути лише Департамент державної
виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ
примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних
територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять
відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст
обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої
служби відповідних територіальних управлінь юстиції. У зв`язку з тим, що
структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового
виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції
України; відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої
служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не визначені
як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої
участі як відповідачів у таких справах.
Отже,
відділи примусового виконання
рішень є структурними підрозділами управління державної виконавчої служби
Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі, які, в свою чергу, входять до системи органів
державної виконавчої служби.
(!!!) Таким чином, в розумінні приписів КАС України,
вказані структурні підрозділи не можуть бути відповідачами в адміністративних
справах щодо оскарження дій, рішень та бездіяльності державних виконавців.
Ураховуючи
те, що наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним, у
разі подання позовної заяви до відділу примусового виконання рішень
Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів
примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних
територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, необхідно за правилами
статті 48 КАС України здійснювати заміну неналежного відповідача на належного.
Згідно
з частиною 3 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка
повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою
позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи
провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності
адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення
рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом
першої інстанції
(частина 7 статті 48 КАС України).
З
аналізу статті 48 КАС України слідує, що заміна первинного позивача або
відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду
першої інстанції.
Аналогічний
правовий висновок Верховного Суду, викладений зокрема у постановах від 13
лютого 2019 року у справі №336/2138/17
(2-а/336/223/2017), 26 червня 2019 року у справі №303/3794/17, 09 серпня 2019 року у справі №821/2089/17, від 09 жовтня 2019 року у справі №456/2935/15-а, від 30.09.2019 року у справі №819/940/18 та від 31.10.2019 року у справі №826/17241/16.
ВИСНОВОК: Належним відповідачем у даному спорі є
орган державної виконавчої служби-Управління державної виконавчої служби
Головного територіального управління юстиції у відповідній області.
Матеріал по темі: «Відділ примусового виконання рішень не може бути відповідачем у справі»
Теги:
виконавча служба, відділ примусового виконання рішень, примуса, ДВС,
заміна відповідача, управління юстиції, належний відповідач, оскарження
дій ВДВС, бездіяльність виконавця, закінчення, виконавче провадження, виконання
рішення суду, судова практика, Адвокат Морозов
