Навіть встановивши протиправність
рішення про коригування митної вартості товарів, у суду немає правових підстав
для стягнення на користь декларанта надмірно сплачених митних платежів.
Митне законодавство передбачає можливість виникнення
правової ситуації, пов’язаної з поверненням помилково та/або надмірно сплачених
митних платежів.
Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах,
що встановлені у статті 301 МК, статті 43 ПК і статті 45 Бюджетного кодексу
України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення, на
підставі його заяви та у визначений термін з дня прийняття митним органом, що
здійснював оформлення митної декларації, Висновку про повернення.
ВАЖЛИВО: Визначений вищевказаними нормативними актами порядок
повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів
застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на
повернення зазначених платежів.
Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень,
дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень щодо повернення митних
платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи
бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення
та змусити його до виконання закону.
При цьому повернення помилково та/або
надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними
повноваженнями митних органів та органів Державного казначейства України, а
відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення
таких платежів.
Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову,
має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів
позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та
унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.
За таких обставин вимога позивача про стягнення надмірно
сплачених митних платежів не є правильним способом захисту прав платника митних
платежів.
Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК та розділу ІІІ
Порядку повернення, положення яких перекликаються між собою, контролюючий орган
готує Висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та
подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське
обслуговування бюджетних коштів.
Тому у цьому випадку вимога позивача зобов’язати митний
орган прийняти Висновок про повернення та подати його для виконання
відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних
коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та
таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність
суб’єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного
виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а
здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова
Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 2 лютого
2016 року № 21-4125а15).
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 1, пунктів 2, 3, 4
розділу ІІІ Порядку повернення з Державного бюджету України митних та
інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за
справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до
загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної
декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і
головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування
коштів до Державного бюджету України.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду
керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів
передається до відділу митних платежів митного органу (далі – «Відділ») для
перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт
перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного
бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного
бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та
інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі
– «Висновок про повернення»), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку
взаємодії, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в
митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних
підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться
результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
Разом з тим, взаємовідносини митних органів та органів
Державного казначейства України в процесі повернення помилкових та/або надмірно
зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких
покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку повернення помилково та/або
надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на
підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до
митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
ВАЖЛИВО: Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії, на підставі
отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства
України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку
доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та
протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює
повернення коштів з бюджету.
З урахуванням зазначеного колегія суддів Вищого
адміністративного суду України у справі №
К/800/9701/14 (ЄДРСРУ
№ 66271848) вважає, що законодавством відповідно до частини 6
статті 264 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам
податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи
помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, а тому у разі якщо, після сплати
декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю
товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування
митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і
зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому
Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний
термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної
декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або
надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за
справлянням яких покладається на митні органи.
Дана правова позиція щодо застосування зазначених норм
матеріального права була висловлена Верховним Судом України у постановах від
15.04.2014 року (справа №
21-29а14) та у постановах від 12.11.2014 року
(справи № 21-391а14, № 21-491а14, № 21-375а14, № 21-201а14), від 09.12.2014 року (справа № 21-205а14), від
07.07.2015 року (справа №
21-324а14).
Якщо ж саме митний орган визначив митну вартість товарів,
а в подальшому буде прийнято рішення про застосування митної вартості,
заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів повертається
декларанту, як зазначено у статті 301 МК, відповідно до Бюджетного та
Податкового кодексів України (постанова
ВСУ від 23 лютого 2016 року, у справі №21-328а14, ЄДРСРУ № 56372554).
Також необхідно враховувати позицію Верховного суду
України висловлену 12 листопада 2014 року у справі № 21-202а14, яка
передбачає нижчевказане.
Системний аналіз наведених норм права в контексті
конкретних обставин справи дає підстави для наступного висновку. У разі незгоди
з рішенням чи дією митних органів з питань: перевірки достовірності документів,
що підтверджують країну походження товару, який переміщується на митну
територію України; визначення, призначення, заявлення, з’ясування
достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості; митного
контролю і митного оформлення, декларант (суб’єкт господарювання, підприємство)
може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.
Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених
питань протиправними, зобов’яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного
законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи
хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли)
помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються
декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК, статті 43 ПК,
статті 45 БК, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів
та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня
прийняття висновку митним органом, що здійснював оформлення митної декларації,
про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно
зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких
покладається на митні органи.
Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або
надміру сплачених обов’язкових платежів у спосіб судового стягнення
безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями
чи бездіяльністю митних органів з питань, пов’язаних з розмитненням і
справлянням митних платежів.
Аналогічну правову позицію Верховний Суд України
сформулював раніше у постановах від 15 квітня та 12 листопада 2014 року (справи
№№ 21-21а14, 21-201а14 відповідно).
У разі коли право імпортера на повернення коштів митниця
порушує шляхом безпідставної відмови підготувати відповідний висновок, то
належним способом захисту є зобов’язання митниці підготувати такий висновок та
передати його до органу державної казначейської служби (постанова Верховного
Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 826/4418/14,
ЄДРСРУ – 52934283).
ВИСНОВОК: в судовому порядку неможна одночасно визнавати
неправомірну/протиправну діяльність митного органу та стягувати безпідставно
отриманні кошти, а можна лише зобов’язати митний орган розглянути (вирішити)
питання щодо повернення коштів отриманих на підставі скасованого судом акту
митного органу.
Стягнення надмірно сплачених митних платежів як способу
захисту права імпортера на повернення цих коштів не є належним способом захисту
як у разі порушення цього права митницею шляхом безпідставної відмови скласти
висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів, так і у разі
порушення цього права органом казначейської служби шляхом відмови
виконувати такий висновок митниці.
У разі протиправного нерозгляду митницею заяви імпортера
про повернення надмірно сплачених митних платежів належним способом судового
захисту є зобов’язання її розглянути таку заяву відповідно до законодавства.
Дослідження судом питання про наявність (відсутність) в імпортера податкового
боргу, про дотримання імпортером вимог до змісту заяви у разі, коли митниця
протиправно не дослідила ці обставини, є порушенням принципу розподілу влад (п. 36 та п. 37 Постанови Пленуму Вищого адміністративного
суду України від 13 березня 2017 р. за №2 «Про Довідку щодо узагальнення
практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України
в редакції від 13 березня 2012 року»).
теги: митна
вартість, перетинання митного кордону, обчислення вартості товару, висновок про
повернення надмірно сплачених митних платежів, митниця, декларація, ефективний
спосіб, судовий захист, рішення митного органу, судова практика, Адвокат Морозов
