Належний спосіб захисту при повернення коштів за скасованим судовим
рішенням: кондикційний позов (ст. 1212 ЦК України) або поворот виконання
судового рішення
22 березня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 592/12956/21,
провадження № 61-6221св22 (ЄДРСРУ № 109854959) досліджував питання щодо
належного способу захисту при повернення коштів за скасованим судовим рішенням:
кондикційний позов (ст. 1212 ЦК України) або поворот виконання судового
рішення.
Відповідно до
статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за
рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави
(безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа
зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте,
згодом відпала.
Під відсутністю
правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який
або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті
правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави
означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою,
передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий
висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі
№ 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у
справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року
у справі № 904/2444/18.
Якщо поведінка
набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для
набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки
після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана
недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така
правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня
2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 03
червня 2016 року у справі № 6-100цс15.
Кондикційний
позов (позов про повернення безпідставно набутого майна)
урегульовано нормами матеріального права, а поворот виконання рішення -
процесуального права. За змістом кондикційний позов та поворот виконання
рішення схожі, проте не є тотожними та регулюються різними нормами права.
Поворот
виконання рішення - це процесуальна форма захисту
прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили.
Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим
рішенням.
У Рішенні
Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової
частини щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті
293 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої
статті 129 року Конституції України вказано, що поворот виконання рішення
- це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у
поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через
скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем
відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи,
порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих
прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим
(зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або
виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій)
відпала.
Відповідно до
частин першої, другої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної
інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо,
скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у
справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4)
задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання
скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує
питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1)
закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в
позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Згідно з
частиною дев`ятою статті 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання
рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї
статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом,
який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 445 ЦПК
України передбачені особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.
Зокрема, у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення
заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин,
поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено
рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених
документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Процесуальні
питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються
судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено
цим розділом (частина перша статті 446 ЦПК України).
Отже, поворот
виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому
випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за
нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.
Поворот
виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в
попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та
повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим
(зміненим) рішенням.
Тому суди на
забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот
виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати
відповідачеві стягнені кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності
обмежень, установлених законом.
Подібні
висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати
Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18), у
постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 569/15646/16-ц (провадження № 14-375цс19) та
постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного
цивільного суду від 26 травня 2022 року у справі №
405/3788/19 (провадження № 61-826св22).
Між тим,
обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною
підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у
постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02
лютого 2021 року у справі № 925/642/19
(провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).
ВИСНОВОК: При стягнення грошових коштів, які були набуті на підставі судового
рішення, яке в подальшому було змінене/скасоване - належним способом захисту
порушених прав є звернення до суду із заявою про поворот виконання судового
рішення, а не у порядку статті 1212 ЦК України, про стягнення коштів як
безпідставно набутих.
Матеріал по
темі: «Стягнення безпідставно набутих
періодичних виплат: заробітної плати»
Теги: поворот виконання, кондикційний позов, судове рішення, безпідставно
набуте майно, стягнення коштів, скасування судового рішення, апеляційна скарга,
судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
