Адвокат Морозов (судовий захист)
Відповідальність податкового агента щодо нарахування,
утримання та оплати до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь
платника податку – фізичної особи
26 грудня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи №
820/948/18, касаційне провадження № К/9901/56835/18 (ЄДРСРУ № 115945780) досліджував питання щодо
відповідальності податкового агента щодо нарахування, утримання та оплати до
бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку –
фізичної особи.
Відносини, що
виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який,
зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в
Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права
та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх
посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також
відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктами
«а», «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України встановлено, що особи, які
відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:
своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати)
до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та
оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки,
встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми
доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми
утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів
платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження
інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Підпунктом
14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є, зокрема,
юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), які
незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими
податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або
негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок,
передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок
фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік,
подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за
порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього
Кодексу.
Відповідно до
підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує,
надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його
рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок
сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного
доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на
виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на
перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід
нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику
податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу,
підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим
Кодексом для місячного податкового періоду.
Таким чином,
податковий агент зобов`язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час
виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується
платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки,
встановлені ПК України для місячного податкового періоду.
Згідно з
підпунктом 127.1 статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків
платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати
доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми
податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії,
вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у
розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до
бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095
днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75
відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відтак,
приписами статті 127 ПК України встановлено відповідальність платника податків
, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування)
податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків,
при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення
визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом
певного періоду часу.
Кожний
встановлений контролюючим органом факт несплати податку до або під час виплати
доходу є податковим правопорушенням.
Постановою
Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі № 813/3597/15 (пункти 31-35) установлено, що
податковим правопорушенням відповідно до статті 126 ПК України є вчинення дії
(платником податку) щодо фактичної сплати узгодженої суми грошового
зобов`язання, але з затримкою (несвоєчасно).
Відтак, у разі
якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового
зобов`язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків
притягується до відповідальності відповідно до статті 126 цього кодексу.
Положення
статті 127 ПК України встановлюються як міра відповідальності, яка покладається
на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату
(неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого
платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення
такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати,
як передбачено статтею 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких
порушень протягом певного періоду часу. (29 листопада 2023 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 520/5026/22,
адміністративне провадження № К/990/27301/23, № К/990/30122/23 (ЄДРСРУ №
115315673).
Таким чином,
відповідно до змісту статті 127 ПК України відповідальність за порушення,
передбачене цієї статтею, може мати місце лише у разі, коли платник податків, в
тому числі податковий агент, допустив бездіяльність щодо нарахування, утримання
та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь
іншого платника, тобто, взагалі не виконав зазначених обов`язків або сплату
податку здійснив після виплати доходу платнику податку.
Отже, склад порушення передбачає, що нарахування,
сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.
Зазначена
правова позиція узгоджується з висновками, викладеними колегією суддів судової
палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від
21.01.2020 у справі №820/11382/15
та підтримана 01 грудня 2023 року Верховним Судом у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 802/120/17-а,
адміністративне провадження № К/9901/31606/18 (ЄДРСРУ № 115348509).
ВИСНОВОК: Несплата (неперерахування) податковим агентом до або
під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для
накладення штрафу згідно зі статтею 127 ПК України, а розмір штрафних санкцій
визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень,
незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах
однієї перевірки.
Матеріал по темі: «Податковий агент у господарському
зобов’язанні»
Теги:
податковий агент, податок на доходи, фізичних осіб, штрафна санкція,
протиправна бездіяльність, оскарження рішень, ДПІ, ППР, судова практика,
Адвокат Морозов
