Адвокат Морозов (судовий захист)
Гривня або долар? Якщо сторони у зобов’язанні не
визначили валюту платежу або визначили еквівалент в іноземній валюті
11 вересня 2024 року Велика Палата Верховного Суду в
рамках справи №
500/5194/16, провадження № 14-81цс24 (ЄДРСРУ № 122118320) досліджувала
питання щодо валюти зобов`язання та валюти платежу та відносно стягнення судом
заборгованості у гривні на момент виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України
тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У
частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні
способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях
тлумачення.
Підставою для тлумачення судом правочину є наявність
спору між сторонами щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість
буквального значення слів, понять і термінів у тексті всієї угоди або її
частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а
волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. У
той же час тлумачення не може створювати нові умови договору, а виключно
роз`яснює існуючі умови угоди. Тобто суд може постановити рішення про
тлумачення змісту договору без зміни його умов. Оскільки метою тлумачення
правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складають права та
обов`язки сторін, то тлумачення потрібно розуміти як спосіб виконання сторонами
умов правочину.
З огляду на викладене тлумаченню підлягає зміст угоди
або її частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто тлумаченням
правочину є встановлення (з`ясування) його змісту відповідно до волевиявлення
сторін при його укладенні, усунення незрозумілостей та суперечностей у
трактуванні його положень.
У справі, яка переглядається, зазначивши про
необхідність повернення суми, еквівалентної 00 дол. США, сторони погодили, що
одиницею виміру суми коштів, яка підлягає поверненню за цим зобов`язанням, є долар
США. Тобто змістом зобов`язання є повернення заборгованості в розмірі, який
еквівалентний 00 дол. США на момент повернення
боргу.
Валюту платежу сторони у договорі не визначили.
Водночас, на переконання Великої Палати Верховного Суду, відсутність у договорі
посилання на валюту платежу не спростовує вимог публічного порядку про те, що
на території України гривня є єдиним засобом платежу незалежно від валюти
зобов`язання, що виникло між фізичними особами - резидентами.
Отже, здійснюючи тлумачення договору, Велика Палата
Верховного Суду констатує, що належним виконанням зобов`язання, яке виникло між
сторонами є повернення грошових коштів у національній валюті, сума яких є
еквівалентною 00 дол. США на момент платежу.
ВИСНОВКИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА:
В частині застосування частини другої статті 533 ЦК
України
Відсутність у договорі посилання на валюту платежу не
спростовує вимог публічного порядку про те, що на території України гривня є
єдиним засобом платежу незалежно від валюти зобов`язання, що виникло між
фізичними особами - резидентами.
Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в
іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за
офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку
наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню
виконання судового рішення.
Матеріал по темі: «Іноземна
валюти як платіжний інструмент на території України»
Теги: долар США, іноземна
валюта, гривна, грошовий еквівалент, судове рішення, стягнення у валюті, примусовий
порядок, виконання рішення, виконавче провадження, судовий захист, Верховний
суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар