Підстави, умови
та фактори, які дозволяють, виключно в судовому порядку, усунути особу від
права на спадкування
19 липня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 127/11408/19, провадження № 61-4444св20 (ЄДРСРУ
№ 98433016) досліджував питання щодо підстав, умов та факторів, які
дозволяють, виключно в судовому порядку, усунути особу від права на
спадкування.
Спадкуванням є перехід прав та
обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших
осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом
(статті 1216, 1217 ЦК України).
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК
України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та
повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання
обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Частиною п`ятою статті 1224 ЦК України передбачено, що за
рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо
буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який
через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Тлумачення норми частини п`ятої статті 1224 ЦК України
свідчить, що усунення від права на спадкування за законом можливе за наявності
таких умов: ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві при
наявності у нього можливості її надання; перебування спадкодавця у безпорадному
стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи (постанови Верховного
Суду від 11 лютого 2019 року у справі №
756/11676/16-ц (провадження № 61-34600св18), від 25 березня 2019 року у
справі № 766/810/17 (провадження №
61-37615св18), від 29 червня 2021 року у справі №
750/9209/20-ц (ЄДРСРУ № 98000459),
У постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі
№ 404/2163/16-ц (провадження №
61-15926св18), від 19 червня 2019 року у справі №
491/1111/15-ц (провадження № 61-14655св18), від 02 березня 2020 року у
справі № 133/1625/18 (провадження №
61-1419св20) суд касаційної інстанції зазначив, що підлягає з`ясуванню судом
питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання
її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати
таку допомогу.
У постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у
справі № 337/6000/15-ц (провадження №
61-1302св 18) та від 04 липня 2018 року у справі №
404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18) зроблено висновок, що
ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги,
полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від
обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення,
пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала
можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Отже, ухилення
характеризується умисною формою вини.
При цьому, необхідно враховувати поведінку особи, розуміння
нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її нагальну необхідність для
існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання
такою особою встановленого законом обов`язку.
Таким чином, позбавлення
особи права спадкувати - це захід, що має застосовуватися лише
в крайньому випадку з урахуванням передусім характеру поведінки відповідача.
Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 200/21452/15-ц (провадження № 61-18578св18)
зазначив, що безпорадним станом спадкодавця є такий стан, під час перебування у
якому особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби; він викликаний
похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. У пункті 6 постанови Пленуму
Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у
справах про спадкування» зазначалося, що безпорадним необхідно розуміти стан
особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не
може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду,
допомоги та піклування. Безпорадний стан необхідно доводити відповідними
записами в медичних документах.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який
потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих
на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто
ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок,
мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною
формою вини.
Крім того, при розгляді такої справи суду належить
з`ясовувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови
отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати
таку допомогу (Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової
палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2021 року у справі № 742/1475/19, провадження № 61-17207св20 (ЄДРСРУ
№ 97429100).
При цьому відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК
України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання
спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в
безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при
одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх
сукупності спадкоємець може бути усунутий від спадкування.
Водночас Верховний Суд вказує, що самий лише факт
перебування особи у безпорадному стані не є достатньою підставою для усунення
судом спадкоємця від права на спадкування. Відповідно до статті 1224 ЦК України
виключно за встановлення сукупності обставин може бути встановлено достатні
підстави для усунення спадкоємців від спадкування, зокрема, безпорадній стан
спадкодавця та ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги за можливості
надання такої.
ВИСНОВОК: Верховний Суд
наголошує, що лише в разі одночасного існування таких обставин, як перебування
спадкодавця у безпорадному стані, умисне ухилення спадкоємця від надання
допомоги спадкодавцеві та існування потреби спадкодавця саме у допомозі
спадкоємця, за умови доведеності зазначених фактів у сукупності, спадкоємець
підлягає усуненню від спадкування.
Матеріал по темі: «Встановлення факту спільного проживання однією сім’єю при спадкуванні»
Теги: спадок, усунення від права на спадкування,
спадкоємець, спадкодавець, заповіт, спадкоємці, черга, право на спадок, судова
практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар