Особливості
стягнення виконавчого збору в редакції Закону України «Про виконавче
провадження», яка була чинна до 28 серпня 2018 року
08 липня 2021 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 480/5242/19, адміністративне провадження
№К/9901/11995/20 (ЄДРСРУ № 98187655) досліджував питання щодо особливостей
стягнення виконавчого збору в редакції Закону України «Про виконавче
провадження», яка була чинна до 28 серпня 2018 року.
Із аналізу норм Закону №1404-VІІІ у редакції, що діяла до 28
серпня 2018 року, слідує, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах
виконавчого провадження про стягнення із боржника коштів є здійснення державним
виконавцем дій з фактичного виконання рішення, а розмір виконавчого збору
обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.
Законом №2475-VIII внесені зміни до статті 27 Закону
№1404-VІІІ, які набрали чинності з 28 серпня 2018 року, і виходячи із цих змін
виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що
підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що
підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати
аліментів.
Отже, із урахуванням редакцій Закону №1404-VIII, які були
чинними у період існування заборгованості позивача та знаходження на
примусовому виконанні виконавчого документа, база обрахунку виконавчого збору
змінювалась, а саме: у період до 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору
становив 10 відсотків фактично стягнутої суми, а у період після 28 серпня 2018
року - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України
закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім
випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 09 лютого 1999 року
в справі №1-7/99 (про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)
надав офіційне тлумачення частини першої статті 58 Конституції України та
вказав, що положення цієї норми про те, що закони та інші нормативно-правові
акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або
скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується
людини і громадянина (фізичної особи). За загальновизнаним принципом права
закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Відтак, приписи статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, яка
була чинна до 28 серпня 2018 року, зменшували відповідальність боржника у
порівнянні з нормами статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, чинній після 28
серпня 2018 року, оскільки розмір виконавчого
збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з
суми, що підлягає примусовому стягненню.
(!!!) Унесені Законом
№2475-VIII до статті 27 Закону №1404-VІІІ зміни погіршили становище боржника.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у
постановах від 14 травня 2020 року в справі №640/685/19,
від 29 липня 2020 року в справі №1340/5050/18,
від 12 серпня 2020 року в справі №1340/5053/18,
від 15 жовтня 2020 року в справі №280/5959/19,
від 28 жовтня 2020 року в справі №400/878/20,
від 21 січня 2021 року в справі №640/3430/19,
від 28 січня 2021 року в справі №420/769/19
та від 20 травня 2021 року в справі №640/32814/20.
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду, висловлена у
постанові від 11 березня 2020 року в справі №2540/3203/18,
стосується правовідносин, що виникли до внесення змін до статті 27 Закону
№1404-VІІІ.
Із урахуванням зазначеного і того, що внесені Законом
№2475-VIII зміни до статті 27 Закону №1404-VІІІ погіршили становище боржника, а
також того, що виконавчою службою фактично не стягнуто з боржника коштів за
виконавчим листом, у виконавця були відсутні правові підстави для стягнення з
боржника виконавчого збору в розмірі, визначеному в оскаржуваній постанові.
Крім того, у разі стягнення виконавчого збору відповідно до частини
третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з
боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою
створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або
ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
ВИСНОВОК: Отже, підставою
для задоволення аналогічного позову є необхідність застосування до спірних
правовідносин приписів статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, яка була чинна
до 28 серпня 2018 року, з огляду на те, що у процесі виконання судового рішення
становище боржника було погіршене у зв`язку із внесенням Законом №2475-VIII
змін до статті 27 Закону №1404-VІІІ, що суперечить статті 58 Конституції
України.
Матеріал по темі: «Виконавчий збір… особливості стягнення»
Теги: исполнительный сбор, исполнительная служба,
обжалование действий госиполнителя, подсудность, постанова про стягнення,
виконавчий збір, виконавча служба, оскарження дій, бездіяльність держвиконавця,
підсудність, спір, судова практика, судебная практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар