Вимога про звернення
стягнення на предмет іпотеки є вимогою майнового характеру.
Враховуючи
правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від
26.02.2019 у справі №907/9/17 (ЄДРСРУ №
80522389), яка передбачає, що наявність вартісного, грошового вираження
матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який
має відображатися у ціні заявленого позову.
Зокрема
статті 162 та 163 ГПК України також містять положення, за яким у позовній заяві
має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований
розрахунок сум, що стягуються або оспорюються. Ціна позову визначається,
зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або
сумою, яка оспорюється за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення
провадиться у безакцептному (безспірному) порядку.
За
пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований
розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
За
статтею 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення
грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи
іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному)
порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування
- вартістю майна; у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат,
але не більше ніж за шість місяців; у позовах про строкові платежі і видачі -
сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; у позовах
про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за
три роки; у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на
яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один
рік; у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або
видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; у позовах про розірвання
договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів
за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії
договору, але не більше ніж за три роки; у позовах про право власності на
нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, -
дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним
особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з
кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Окремо
необхідно вказати, що Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновки
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від
23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц,
суперечать наведеному вище у цій постанові, тому з огляду на зазначене визнає
за необхідне відступити від них.
Таким
чином, зміст заявленої вимоги про звернення
стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог Позивача
до Відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог
та виконання судового рішення є припинення грошових вимог Позивача.
ВИСНОВОК: Отже, позовні вимоги про звернення
стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і
розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті
4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру
грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов (01 квітня 2019
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в
рамках справи № 912/3053/15 (ЄДРСРУ №
80856553) та ін.
Теги:
судовий збір, судебный сбор, ставки судового збору, майновий характер,
звернення стягнення, на предмет іпотеки, ипотека, заставлене майно, судова
практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар