Реалізація повноважень ДФС
щодо відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових
накладних.
16
квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
826/10649/17, адміністративне провадження №К/9901/4895/19 (ЄДРСРУ
81182454) досліджував питання обґрунтованості податкового органу на
здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та
прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в
Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно
до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на
момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань
платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з
дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством,
електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в
Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом
201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація
податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових
накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів
України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування
сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації
податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових
накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
На
виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010
року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних
(далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних
правовідносин).
Пунктами
дванадцятим Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі
розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед
іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для
зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу
За
результатами перевірок, визначених пунктом дванадцятим Порядку № 1246, податковим
органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення
реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі -
квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі
(в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є
підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Положення
підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України
визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б)
визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення
реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на
підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в)
пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за
вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про
реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії
оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної
/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпний
перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової
накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних
затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567
(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -
Критерії оцінки, Перелік документів).
Пунктом
6 Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової
накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного
із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів,
які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про
реєстрацію податкової накладної.
Письмові
пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку
подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними
ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий
підпис", "Про електронні документи та електронний
документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну
електронними документами з контролюючими органами.
Порядок
прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій
реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини,
було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017
року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення
комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової
накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про
відмову в такій реєстрації" (далі - Постанова № 190).
Пунктом
2 Постанови № 190 визначено підстави для прийняття комісією ДФС рішення про
відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема,
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту
"в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
Абзацом
сьомим пункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України
платнику податків надано можливість оскаржити Рішення про відмову у реєстрації
податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному
або судовому порядку.
Загальними
вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта
правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення
податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а
також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Верховний
Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку
документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової
накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного
виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання
податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без
наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до
необґрунтованого обмеження права платника податків бути
повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком,
відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не
будь-яких на власний розсуд.
Відтак,
невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту,
форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до
його протиправності.
ВИСНОВОК: Виходячи із системного тлумачення норм
права, наведених вище, Суд вважає що наявність повноважень (на здійснення
моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття
подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному
реєстрі податкових накладних) - це одна з обставин, які входять до предмета
доказування у справах цієї категорії, але не єдина.
Надання
податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої
реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття
рішення, законність якого може бути перевірена судом.
Теги:
реєстрація податкової накладної, відмова в реєстрації, штрафні санкції,
зупинення реєстрації податкової накладної, ЄРПН, реєстр податкових накладних, судова практика, Адвокат
Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар