Підтверджуючі обставини
для усунення від права на спадкування.
01
квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду в рамках справи №
752/12158/14-ц, провадження № 61-3197св19 (ЄДРСРУ № 80889036)
досліджував обставини щодо усунення від права на спадкування.
Відповідно
до абзацу 2 частини третьої статті 1224 ЦК України не мають права на
спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а
також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання
спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
За
змістом частини п'ятої статті 1224 ЦК України особа може бути усунена від права
на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від
надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або
каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи
зі змісту частини п'ятої статті 1224 ЦК України та з урахуванням роз'яснень,
наданих судам у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову
практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, правило
частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом,
зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати
спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком,
тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови
свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Факт
ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця
встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або
територіальної громади).
При
цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо
надання допомоги, її необхідність для життєдіяльності спадкодавця, наявність
можливості для цього та свідоме невиконання такою особою встановленого законом
обов'язку.
Для
задоволення позовних вимог у справах про усунення від права спадкування
відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність
обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її
надання, перебування спадкодавця у безпорадному стані, потреба спадкодавця в
допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин та
їх доведеності в сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
У
постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати
Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц та від 04 липня 2018 року у справі
№ 404/2163/16-ц зроблено висновок, що
ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги,
полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від
обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення,
пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала
можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
Аналогічна
правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів
Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2019 року по
справі № 766/810/17, провадження №
61-37615св18 (ЄДРСРУ № 80783119), від 11 лютого 2019 року по справі № 756/11676/16-ц, провадження № 61-34600св18
(ЄДРСРУ № 79806136) та ін.
Теги:
спадок, усунення від права на спадкування, спадкоємець, спадкодавець, заповіт,
спадкоємці, черга, право на спадок, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар