Адвокат Морозов (судовий захист)
Оподаткування транспортним податком:
методика
визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та
практика Верховного суду.
29 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 820/2478/17,
адміністративне провадження №К/9901/1876/17 (ЄДРСРУ № 73081890) досліджував
питання щодо методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів
для обкладання податком «на розкіш».
Суд вказав, що автомобіль платника податку (Volkswagen, TOUAREG,
3.0, 2015 року випуску) не є об'єктом оподаткування транспортним податком у
2016 році, оскільки середньоринкова вартість автомобіля позивача враховуючи
Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів,
затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №
66, навіть без урахування "коефіцієнту з урахуванням різниці між фактичним
та нормативним середньорічним пробігом транспортних засобів у тис.
кілометрів" має становити понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що розрахунок
середньоринкової вартості автомобіля позивача здійснено відповідачем без
урахуванням всіх показників визначених статтею 267 Податкового кодексу України
для віднесення транспортного засобу до об'єкту оподаткування, та часу, на який
визначена застосована ціна нового автомобіля та відповідно розрахована
середньоринкова вартість автомобіля, без врахування даних про фактичний пробіг
автомобіля які відсутні.
ВАЖЛИВО: За позицією судів попередніх інстанцій, законодавством не
передбачено право податкового органу в разі відсутності даних про фактичний
пробіг визначати його самостійно, чи як середньонормативний, чи як відсутній,
чи в інший спосіб. Відповідні положення в Кодексі, Методиці та Порядку відсутні.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у
сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік
податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування,
платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих
органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення
податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового
законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).
(!!!) 01 січня 2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014
року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких
законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267
Податкового кодексу України введено новий транспортний податок.
Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України
місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в
частині транспортного податку та плати за землю).
Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені
статтею 12 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового
кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно
оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року,
що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних
місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми
відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що
настає за плановим періодом.
У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних
територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом
формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних
місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу,
такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із
застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із
застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному
періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту
12.3 статті 12 Податкового кодексу України).
Водночас, 24 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято
Закон України № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та
деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних
надходжень у 2016 році», що набрав чинності 01 січня 2016 року (далі - Закон
№909-VIII), яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об'єкту оподаткування
транспортним податком.
Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового
кодексу України (в редакції Закону від 24 грудня 2015 року № 909-VIII) об'єктом оподаткування є
легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно)
та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної
заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового
(звітного) року.
Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909-VIII
визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування
про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються
вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу
України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері
господарської діяльності».
ВАЖЛИВО: Враховуючи те, що Законом України № 909-VIII не встановлювався
новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, колегія суддів
погодилась з висновками судів попередніх інстанцій, що з 01 січня 2016 року платниками
транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років,
середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної
заробітної плати.
Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата
установлена в розмірі 1 378 грн. (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет
України на 2016 рік»). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом
на 01.01.2016 р. складали 1 033 500 грн.
(!!!) Така вартість визначається центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою,
затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року
випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення
передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному
веб-сайті (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу
України).
Методика визначення середньоринкової вартості легкових
автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016
року № 66, відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість
автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за
формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості
легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 10 квітня 2013 р. N 403 (Офіційний вісник
України, 2013 р., N 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу
(Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу
двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Пунктом 3 Порядку N 403 встановлено, що середньоринкова вартість
транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних
транспортних засобів за такою формулою: С ср= Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к /
100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт
коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації
згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних
засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
(!!!) Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в
Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни
щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи
країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що
визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку N 403).
Згідно пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких
збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан,
універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс;тип та робочий об'єм
двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших
складників силової передачі; габаритні розміри;рік випуску; комплектація.
Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного
стану.
Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує
середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового
(звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких
минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких
становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом
на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики в редакції чинній на
час спірних правовідносин).
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в
режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість
автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип
двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт
14 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).
Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення
середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при
розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного
засобу.
Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості
транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої
влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень
податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового
повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про
автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та
середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної
заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
ВАЖЛИВО: Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового
повідомлення-рішення є
отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача.
Відповідач в підтвердження своєї позиції щодо правомірності
визначення позивачу податкового зобов'язання надавав судам попередніх інстанцій
роздрукований з сайту Мінекономрозвитку розрахунок вартості транспортного
засобу Volkswagen, TOUAREG, 3.0.
В спростування правильності наданого відповідачем розрахунку
транспортного засобу, позивач надав договір купівлі –продажу, лист замовлення
на автомобіль та довідку продавця (ТОВ).
УВАГА, в підтвердження зазначеного суди попередніх інстанцій
також взяли до уваги інформацію з сайту avto.ria.com, згідно якої новий
автомобіль Volkswagen, модель TOUAREG коштує від 1349562 грн до 1793740 грн, та дійшли висновку, що вартість
нового автомобілю комплектації, як у транспортного засобу позивача, відповідає
рівню ціни, за яку був придбаний автомобіль позивача.
Верховний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій,
що відповідач не надав судам належного обґрунтування середньоринкової вартості
транспортного засобу позивача для розрахунку податкового зобов'язання у травні
2016, визначив середньоринкову вартість автомобіля позивача у 2016 році, з
урахуванням первинної вартості нового авто за даними сайту Міністерства
економічного розвитку і торгівлі України станом на серпень 2017, без врахування
певних характеристик автомобіля позивача та визначена податковим органом ціна
транспортного засобу не є ціною ідентичного автомобіля.
Аналогічні справи Верховного суду від 28 березня 2018 року
справа №803/1598/16 (ЄДРСРУ
№ 73042725), від 29 березня 2018 року справа №813/2758/16 (ЄДРСРУ
№ 73089081), від 29 березня 2018 року справа №820/3032/17 (ЄДРСРУ
№ 73081736) та ін.
ВИСНОВОК: по-перше: з 01.01.2016 р. об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з
року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова
вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати; по-друге: обов'язок
щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець
покладає на центральний орган виконавчої влади – Мінекономрозвитку; по-третє: законодавством
не передбачено право податкового органу в разі відсутності даних про фактичний
пробіг визначати його самостійно, чи як середньонормативний, чи як відсутній,
чи в інший спосіб так як відповідні положення в Кодексі, Методиці та Порядку
відсутні; по-четверте: при купівлі авто необхідно опинитись в
межах ціни «до 750 розмірів мінімальної заробітної плати»; по-п’яте: у
такого роду спорах дуже важливо правильно рахувати )).
Теги: транспортний податок, податок на розкішь, середньоринкова
вартість автомобіля, Методика визначення середньоринкової вартості легкових
автомобілів, об'єктом оподаткування, легкові автомобілі, не більше пяти років,
Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар