Адвокат Морозов (судовий захист)
Організація та
проведення прилюдних торгів, що вплинули на результати та порушили права і законні
інтереси позивачів в частині строку чинності звіту про оцінку майна.
29.11.2017 р. Верховний суд України в контексті справи №6-231цс17 досліджував питання щодо організації та проведення прилюдних
торгів, що вплинули на результати та порушили права і законні інтереси позивачів в частині строку
чинності звіту про оцінку майна.
У наданих для порівняння постановах Верховний Суд України використовував
наступні правові висновки:
- проведення прилюдних торгів із реалізації майна за ціною,
визначеною відповідно
до звіту про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням
установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних
торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а
саме: частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження»;
пунктів 3.2, 3.4 зазначеного Тимчасового положення (від 1 жовтня 2014 року №
6-147цс14, 22 жовтня 2014 року №
6-124цс14, 28 січня 2015 року №
6-227цс14, 15 квітня 2015 року №6-42цс15);
Матеріал по темі: «Прилюдні торги:
наслідки недійсності звіту про оцінку майна» та «Прилюдні торги
повинні відбуватися в межах дійсності звіту про оцінку»
- неналежне
повідомлення боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів є
підставою для задоволення позовних вимог про визнання прилюдних торгів
недійсними (від 2 вересня 2015 року № 6-813цс15).
Суд вказав, що відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України,
частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку,
встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених,
невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи
на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або
оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом
наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав,
свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб,
уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та
суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або
оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого
вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК
України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним
правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених
частинами першою – третьою, п’ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у
зв’язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам
цивільного законодавства.
ВАЖЛИВО: Виходячи з
аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка
полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно
боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця – учасника прилюдних торгів, та
ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних
торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних
торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних
торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК
України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних
торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не
встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з
їхньої суті.
Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає
підстави для визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними
правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215
ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам
закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів,
передбачених Тимчасовим положенням.
Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх
повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (тут і
далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), до
призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого
провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна
тощо (статті 18, 24–27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в
порядку, передбаченому цим Законом (зокрема частиною сьомою статті 24, частиною
четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36,
частиною другою статті 57, статтями 55, 85).
Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче
провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в
порядку, визначеними статтею 58 цього Закону, за частиною першою якої
визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за
ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки
нерухомого майна державний виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності –
суб’єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону
України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в
Україні».
ВАЖЛИВО: Відповідно
до частини п’ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про
оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців
з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом
господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Частиною п’ятою статті 62 Закону України «Про виконавче
провадження», пунктом 7.1 Тимчасового положення, абзацом третім підпункту
5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом
Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 і зареєстрованої в
Міністерстві юстиції України за цією ж датою за № 865/4158, передбачено
підстави й порядок призначення повторних прилюдних торгів, а також порядок
уцінки нереалізованого майна. Так, у разі відсутності покупців або наявності
тільки одного покупця та з інших, визначених Тимчасовим положенням, причин,
прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися. У такому разі призначаються
повторні прилюдні торги, на яких стартова ціна лота може бути зменшена, але не
більше ніж на 30 відсотків. Уцінка майна проводиться державним виконавцем у
десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися,
після чого реалізація майна за вказаною ціною повинна бути проведена впродовж
місяця з дня проведення уцінки.
За правилами проведення прилюдних торгів, передбачених Тимчасовим
положенням, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою
державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що
виставляється на торги за експертною оцінкою, та інші відомості. Визначення
стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за
результатами проведеної оцінки майна незалежним суб’єктом оціночної діяльності.
Тобто на
момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для
визначення вартості об’єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.
Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною,
визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням
установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних
торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а
саме частини п’ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження»,
пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.
ВИСНОВОК: Отже,
проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про
оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів
недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
За змістом пункту 3.11 Тимчасового положення спеціалізована
організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про
дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
Отже, розглядаючи питання про дотримання піж час проведення торгів
положень пункту 3.11 Тимчасового положення, суди мають установити, чи було
письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення
прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу.
(!!!) Таким
чином, якщо була проведена оцінка, а потім уцінка нерухомого майна або продаж
останнього на прилюдних торгах на підставі нечинного звіту про оцінку, то
є всі підстави стверджувати, що саме позивач НЕДООТРИМАВ грошові
кошти від реалізації нерухомості, оскільки вони будуть перераховані кредитору у
меншій сумі ніж він міг розраховувати і за ним залишиться частина боргу, а отже
порушені МАЙНОВІ права
та інтереси боржника - позивача або кредитора – стягувача.
Проте сам по собі факт неналежного повідомлення боржника стосовно
проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких
недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень,
що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм
закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і
законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання
прилюдних торгів недійсними.
Між тим у справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з
висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, дійшов
обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для
визнання недійсними прилюдних торгів, оскільки факт
реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив
чинність, та факт неналежного повідомлення боржника (поштове направлення не
містило опису вкладення та повідомлення про вручення) не вплинули на результати
торгів; при цьому суди встановили, що права і законні інтереси особи, яка
оспорювала ці прилюдні торги та яка є боржником у зобов’язанні, внаслідок
невиконання якого з неї судовим рішенням стягнуто заборгованість, порушені не
були.
Аналогічні правові висновки містяться
й у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року (№ 6-1884цс15), 25 листопада 2015 року (№
6-1749цс15), 13 квітня 2016 року (№
6-2988цс15), 29 червня 2016 року (№
6-370цс16 та №6-547цс16).
(!!!) Необхідно
також наголосити стосовно спотворення та/або неповноти змісту оголошення про
проведення прилюдних торгів щодо кількісних або якісних характеристик майна –
позиція аналогічна викладеній вище: це не участь потенційних покупців, які могли створити конкуренцію
та запропонувати вищу ціну, а отже недоотримання грошей (позивачем
– боржником або стягувачем) в достатній кількості від продажу об’єкту
нерухомості.
P.s. Між тим, у даній справі підставою для скасування рішень було
те, що суди не мотивували свій висновок
щодо відсутності порушених прав боржника у зв’язку з продажем майна за ціною,
нижчою за початкову.
Теги: исполнительное производство, виконавче провадження, публичные
торги, электронные торги, принудительные торги, арест имущества, признание
торгов недействительными, обжалование результатов оценки имущества, оценка
имущества, реализация имущества на публичных торгах, срок действия оценки,
експерт, оценщик, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар