Адвокат Морозов (судовий захист)
Звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкта владних
повноважень від сплати судового збору у зв’язку із відсутністю коштів (кошторисного
призначення).
Положеннями
частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які
кореспондуються з приписами частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про
судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних
для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або
розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони,
тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад
сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські
документи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу про
перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання,
згідно зі частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України
повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її
майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у
встановленому законодавством порядку і розмірі.
Часто-густо інформуючи про свій фінансовий стан,
контролюючий (податково-фіскальний) орган зазначає, що на час подання
позову/скарги кошторисні призначення для оплати судового збору відсутні.
Разом з тим вищевказані доводи не свідчать про такий
майновий стан податкової інспекції, за якого контролюючий орган позбавлений
можливості сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад
судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і
судом, у тому числі й органів державної влади.
ВАЖЛИВО: У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням
установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому
коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою
підставою для відстрочення або звільнення від сплати такої.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України
від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України
зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які
позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Верховний Суд України в ухвалі від 25 квітня 2016 року
(справа № 686/19687/14-а) зазначив, що оскільки скасовано встановлені раніше
для державних органів пільги щодо сплати судового збору, Кабінет Міністрів
України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовий
збір на умовах, визначених Законом України «Про судовий збір» в чинній
редакції, така позиція висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 24
грудня 2015 року у справі №
477/2598/14-а, в ухвалі від 9 листопада 2015 року
у справі № 810/2302/15, в
ухвалі від 23 січня 2017 року у справі № 826/9725/15, в
ухвалі від 25 січня 2017 року у справі №
722/1112/16-а, в ухвалі від 30 січня 2017 року у
справі № 826/25559/15.
ВИСНОВОК: Отже, звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту
владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті
Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
сплати судового збору» в частині надходження до спеціального фонду Державного
бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватись,
як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими
учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані
сплачувати відповідний судовий збір (Ухвала
Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2017 р. у справі № К/800/18373/17, ЄДРСРУ № 67039401 та у справі № К/800/18388/17, ЄДРСРУ № 67039458).
Теги: судовий збір, налоговые
споры, податкові
спори,фіскальний орган, клопотання про звільнення від сплати судового збору,
звільнення, відстрочення, розстрочення, суб'єкт владних повноважень, судова
практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар