Майнова та кримінальна відповідальності нотаріуса за
реєстраційні дії з нерухомістю при наявності обтяжень (обмежень) в державному
реєстрі речових прав
13 лютого 2025 року Верховний Суд колегією суддів
Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в рамках справи № 643/3313/21, провадження
№ 51-4101 км 24 (ЄДРСРУ № 125265399)
досліджував питання щодо відповідальності нотаріуса за реєстраційні дії
з нерухомістю при наявності обтяжень (обмежень) в державному реєстрі речових
прав.
Верховний суд вказує, що з огляду на положення
національного законодавства України службова діяльність за своєю суттю
передбачає, що службові особи, які її вчиняють, наділяються не тільки правами і
повноваженням, але й виконують певні службові обов`язки.
(!) Невиконання чи
неналежне виконання службових обов`язків за наявності умов, визначених у
диспозиціях частин 1 та 2 ст. 367 КК, тягне за собою відповідальність за
службову недбалість.
Службова недбалість є кримінальним правопорушенням з
матеріальним складом, а тому воно визнається закінченим, якщо діяння спричинило
істотну шкоду чи заподіяло тяжкі наслідки. Для кваліфікації дій особи за ст.
367 КК необхідною умовою є встановлення невиконання або неналежного виконання
службових обов`язків, які відносилися до компетенції особи, та існування
прямого або ж у деяких випадках опосередкованого зв`язку між такими діями чи
бездіяльністю службової особи та наслідками.
Як визначено абзацом 1 примітки до ст. 364 КК, службовими
особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно,
тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників
влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в
органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи
комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з
виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій,
або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, якими особа
наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого
самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним
статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи,
організації, судом або законом.
Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові
чи службові особи, інший суб`єкт при здійсненні ним владних управлінських
повноважень на основі законодавства, у тому числі й ті, на яких покладено
виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про
державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна
реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання
і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на
нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до
Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Крім того, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 10 Закону України
«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстраційна
дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого
майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному
реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
Таким чином, державним реєстратором є посадова особа,
яка діє від імені держави, представляє її інтереси і наділяється владними
повноваженнями щодо внесення відповідних записів до реєстрів.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну
реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним
реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладені функції
державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Також, згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про
нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які
покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне
значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою
надання їм юридичної вірогідності.
Метою діяльності нотаріату є захист і охорона існуючих
суб`єктивних прав та інтересів, а результатом нотаріальної діяльності -
нотаріальний акт, як різновид правозастосовного юрисдикційного акта, який у
свою чергу вже офіційно підтверджує (встановлює) об`єктивно існуючі факти,
закріплює (окреслює) права чи обов`язки.
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат»
вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в
державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні
нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні
нотаріуси).
Відповідно, нотаріуси (як приватні, так і державні),
хоча і не є суб`єктом владних повноважень у класичному розумінні цього поняття,
проте у своїй діяльності реалізовують функції держави в частині державної
реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а отже
здійснюють відповідні (делеговані) повноваження, надані їм державою у встановленому
законом порядку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про
державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одним з
етапів державної реєстрації прав є встановлення черговості розгляду заяв,
зареєстрованих у базі даних заяв.
Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України «Про державну
реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції Закону №
1952-IV, яка діяла на час вчинення злочину) у разі, якщо під час розгляду заяви
про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором
встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про
державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку
черговості їх надходження. Наступна заява розглядається тільки після прийняття
державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в
такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.
Черговість розгляду заяв щодо одного об`єкта нерухомого майна застосовується як
під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових
прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.
Під час розгляду заяв та документів, поданих для
державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує
відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон
відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є
архівною складовою частиною Державного реєстру прав.
Крім того, відповідно до п. 11 Порядку № 1141 (у
редакції, яка діяла на час вчинення злочину) пошук відомостей у Державному
реєстрі прав здійснюється за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна.
У разі, коли відомості про реєстраційний номер об`єкта
нерухомого майна у заяві (запиті) не зазначаються, пошук у Державному реєстрі
прав відомостей здійснюється за такими ідентифікаторами: 1) за
ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи; 2) за адресою об`єкта
нерухомого майна/місцезнаходженням земельної ділянки - назва
адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, область, м.
Київ, м. Севастополь), району, населеного пункту або селищної, сільської ради;
3) за кадастровим номером земельної ділянки; 4) за номером запису.
На підставі досліджених доказів у кримінальному провадженні
у їх сукупності, аналіз яких міститься в мотивувальній частині вироку, місцевий
суд встановив, що у наслідок неналежного виконання приватним нотаріусом, як
державним реєстратором, своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення
до них, під час здійснення державної реєстрації права власності на квартиру
здійснено пошук у базі даних заяв Державного реєстру прав за заявою лише за
реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна, пошук у базі даних заяв за
ідентифікатором, визначеним у пп. 2 п. 11 Порядку № 1141, не було здійснено, що
призвело до державної реєстрації права власності об`єкта нерухомого майна за
наявності раніше зареєстрованої іншої заяви на це саме нерухоме майно (заява
про реєстрацію обмежень у виді арешту), що позбавило можливості невідкладно
вжити заходів для повернення коштів переданих продавцю під час укладення
договору купівлі-продажу.
(!) Таким чином,
приватний нотаріус вчиняючи дії щодо оформлення державної реєстрації права
власності на нерухоме майно, виконувала повноваження державного реєстратора,
надані їй державою у встановленому законом порядку, тобто делеговані Законом
України «Про нотаріат» та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав
на нерухоме майно та їх обтяжень».
Що стосується причинного зв`язку між діями нотаріуса
та наслідками у виді матеріального збитку потерпілому, то відповідно до
фактичним обставин, встановлених у вироку, такі наслідки настали саме через
порушення послідовності розгляду заяв, зокрема, заяви про державну реєстрацію
обтяжень, повідомлення приватним
нотаріусом про відсутність таких обтяжень стосовно квартири, що підтверджується
показаннями потерпілого після чого у приміщенні офісу приватного нотаріуса
відбулася передача грошей потерпілим та підписання договору купівлі-продажу,
який і був підставою для подальшої реєстрації права власності на нерухоме
майно.
Саме ці обставини перешкодили потерпілому вжити
відповідні заходи у разі з`ясування факту наявності обтяжень стосовно квартири,
не здійснювати подальших дій щодо передачі коштів та підписання договору
купівлі-продажу, та вимагати повернення коштів безпосередньо у продавця у
приміщенні офісу приватного нотаріуса.
Умови, за яких такі обставини стали можливими по
відношенню до потерпілого, і перебувають у причинному зв`язку з недбалими діями
приватного нотаріуса, що входили до її безпосередніх обов`язків, як державного
реєстратора, та яка надала потерпілому недостовірну інформацію про відсутність
обтяжень будь-якого характеру стосовно кватири, яку потерпілий мав намір
придбати.
Отже, на підставі досліджених доказів у їх сукупності,
місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку, що винуватість приватного нотаріуса
у вчиненні службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки, знайшла своє
підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження за її
обвинуваченням.
ВИСНОВОК: Реєстраційні дії нотаріуса з нерухомістю, при
наявності обтяжень в державному реєстрі, тягнуть за собою не тільки майнову, а
й кримінальну відповідальність.
Теги: нотариус, реєстрація
прав, держреєстр, арешт майна, обтяження, нерухомість, купівля, продаж, судова
практика, Верховний суд, Адвокат Морозов