Звільнення фізичної особи-підприємця від сплати судового збору за подання
скарги до суду на підставі статті 8 Закону України "Про судовий
збір"
30 листопада
2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
в рамках справи № 914/4092/21 (ЄДРСРУ №
107631156) досліджував питання щодо звільнення фізичної особи підприємця від
сплати судового збору за подання скарги до суду, відповідно до положення статті
8 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до
пункту 1 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" враховуючи
майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або
розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до
ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5
відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній
календарний рік.
Частиною другою
зазначеної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або
звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до
частини 1 статті 24 Цивільного кодексу України людина як учасник цивільних
відносин вважається фізичною особою.
У статті 25
Цивільного кодексу України передбачено, що здатність мати цивільні права та
обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
За правилами
частин 2 та 4 статті 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність
фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її
смерті.
У статті 26
Цивільного кодексу України вказано, що всі фізичні особи є рівними у здатності
мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати всі майнові права,
що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші
цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим
законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.
Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.
З аналізу
вказаних вимог цивільного законодавства вбачається, що кожна фізична особа має
право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття
42 Конституції України). Це право закріплене й у статті 50 Цивільного кодексу
України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності,
яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Тобто фізична
особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку
діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених
законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу
фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього
нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "фізична особа
- підприємець" сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної
особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх (такий
правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від
05.05.2020 у справі № 161/6253/15-ц, від
07.04.2020 у справі № 743/534/16-ц, від
06.06.2018 у справі № 910/16713/15, від
21.03.2018 у справі № 725/3212/16-ц).
ВАЖЛИВО: Те, що скаржник є фізичною особою - підприємцем не виключає можливість
застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Суд наділений
повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього
звертається. Водночас конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про
судовий збір" дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових
витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського
розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж
стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за
наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає
сторона.
Зокрема, особа,
яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому
навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон
пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат
стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені
належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
При цьому,
процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені
сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви
щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного
законодавства.
Визначення
майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими
обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть
бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно,
унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану
сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть
бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору,
зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Питання
перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває
особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо
заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи
розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди
повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження
факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів
недостатньо або вони не є належними.
Оцінюючи
фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від
сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки
в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи
реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо),
рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без
значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт
проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року;
"Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v.
Poland") від 26 липня 2005 року).
Повернення
скарги Фізичної особи-підприємця без належного дослідження реальної
спроможності заявника сплатити судовий збір та без зазначення мотивів
достатності/недостатності, належності/неналежності доказів, наданих заявником
на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, фактично свідчить
про позбавлення заявника доступу до правосуддя.
ВИСНОВОК: Статус фізичної особи - підприємця не виключає можливість застосування
судом статті 8 Закону України "Про судовий збір", тобто звільнення
(відстрочення, розстрочення) ФОП від сплати судового збору за звернення до
суду.
Матеріал по
темі: «Статус фізичної особи, яка
зареєстрована в якості ФОП»
ТЕГИ: ФОП, ФЛП, фізична особа-підприємець, судовий збір, відстрочення, розстрочення
сплати судового збору, зменшення розміру збору, звільнення від
сплати, рассрочка, отсрочка уплаты, судебный сбор, суб’єкт
підприємницької діяльності, припинення ФОП, зобов’язання фоп, физическое
лицо-предприниматель, індивідуальний підприємець, индивидуальный
предприниматель, судова практика, Адвокат Морозов