Об’єднана палата Верховного суду конкретизувала
висновок щодо закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК
України - у зв’язку із відсутністю предмета спору
20 вересня 2021 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 638/3792/20,
провадження № 61-3438сво21 (ЄДРСРУ № 99861085) досліджував питання щодо
закриття провадження у справі у зв’язку із відсутністю предмета спору.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на
захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або
оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в
порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх
порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою
забезпечення цивільних прав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК
України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови
виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і
обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із
проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава
3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням
судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого
провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального
позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого
провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних
правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування
заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають
встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення
порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного,
своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в
якій з`ясовується предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги,
склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних
правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і
безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова
судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного
та своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і
закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у
вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК
України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної
справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення
провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового
розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд
закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу
Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт
1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема,
Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції
поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати
сутнісного, а не формального значення.
За таких обставин закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 2
частини першої статті 255 ЦПК України, можливо лише в судовому засіданні, а не
при проведенні підготовчого судового засідання, оскільки згідно зі статтею 200
ЦПК України, а саме її частиною четвертою, закриття провадження можливо на цій
стадії процесу з двох підстав, це: відмова від позову, визнання позову та
укладення мирової угоди, визначених статтями 206, 207 ЦПК України.
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати
Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19;
Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у
справі № 686/20582/19, провадження №
61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від
09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20,
провадження № 61-9658св20 зазначено, що закриття провадження у справі через відсутність
предмета спору можливе лише за умови, якщо предмет спору відсутній під час
пред`явлення позову.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є
справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з
метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи
інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Предмет спору - це об`єкт
спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову
розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно
якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це
обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та
охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві
нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої
вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює
вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і
здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав,
свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного
Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №
13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору
можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з
цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано
спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю
предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між
сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові
від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04,
провадження № 12-67гс19, слід відступити від висновку, сформульованого у
постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати
Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої
судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20;
Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня
2020 року у справі № 750/1658/20,
провадження № 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття
провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України
можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так
і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
ВИСНОВОК: Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно
від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту
порушених, невизнаних прав.
Матеріал по темі: «Скасування судового рішення у разі неповідомлення учасника
про слухання справи»