Адвокат Морозов (судовий захист)
Підстави для витребування від декларанта додаткових документів
на підтвердження задекларованої митної вартості товарів та умови
«обґрунтованого сумніву» митного органу.
18 та 31.01.2018 р. Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в контексті справ № 814/1204/15 (ЄДРСРУ
№ 71692619), № 810/2839/17
(ЄДРСРУ № 71939061) та № 813/7272/13-а (ЄДРСРУ
№ 71939242) досліджував питання щодо визначення митної вартості товарів та
витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної
вартості
Суд вказав, що відповідно до частини першої статті 53 Митного
Кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом,
одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що
підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які
підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок
декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу
протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі
якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності,
наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові
значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була
фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі
якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок
між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість,
декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім
документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за
наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль
правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під
час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового
значення заявленої митної вартості.
ВАЖЛИВО: Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні
органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом
митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом,
зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої
митної вартості може
мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у
достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути
зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної
вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих
документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної
вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів,
митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності
визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон
пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає
митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної
вартості товарів.
(!!!) Разом з тим, витребувати
необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи
помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею
53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути
підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли
подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не
спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної
вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту,
здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною
договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за
ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання
вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які
ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є
перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна
вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу
відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з
положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися
або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в
Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього
Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
ВИСНОВОК: Кожний наступний метод застосовується, якщо
митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього
методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів,
митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог,
встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Вказане відповідає сталій практиці щодо вирішення подібних
спорів, сформованій в тому числі Верховним Судом України, правова позиція якого
висловлена в постановах від 31.03.2015 (справа № 21-127а15) і від
30.06.2015 (справа № 21-591а15).
P.s. Більше того ВС вказує, що митниця, крім номера та дати
митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості
оцінюваних товарів, повинна
також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги
партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки,
комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які
використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів
із застосуванням резервного методу.
Крім того, обов'язок доведення того, що пов'язаність між
продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить
на органі доходів і зборів. У
разі якщо орган доходів і зборів не справляється із цим обов'язком, то
необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті
58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Теги: митниця, переміщення товарів через митний кордон, митні
декларації, митна вартість товарів, встановлення митної вартості, імпорт,
митний режим, метод, судова практика, Адвокат Морозов
