Адвокат Морозов (судовий захист)
«Адміністративний» позов прокурора про стягнення з перевізника шкоди,
завданої дорогам загального користування, внаслідок перевищення допустимих
вагових нормативів.
12 жовтня 2018 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 808/3630/17, адміністративне провадження
№К/9901/33218/18 (ЄДРСРУ № 77086767) досліджував питання підсудності та
законності адміністративного позову прокурора про стягнення з перевізника
шкоди, завданої дорогам загального користування, внаслідок перевищення
допустимих вагових нормативів.
Так, прокурор, який звертається до
адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні)
самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує
необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою
здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності
такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до
адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому
разі прокурор набуває статусу позивача.
Прокурор, який звертається до
адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави
в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється
представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого
представництва, передбачених частинами
другою або третьою статті
23 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів
громадянина в адміністративному суді прокурор також повинен надати документи,
що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену
дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного
представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та
інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання
прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності
підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в
адміністративному суді має наслідком застосування положень,
передбачених статтею 108 цього Кодексу.
Частина 3 статті 23 Закону України «Про
прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон
№1697): прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у
разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів
не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган
місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції
якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого
органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується
прокурором у порядку, передбаченому Законом.
Частина 4 статті 23 Закону №1697:
прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді
виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Пункт 21 Порядку здійснення габаритно-вагового
контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального
користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,
вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року (далі - Порядок
№ 879): у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або
габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух
транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд
автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата
за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що
рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену
частину маршруту по території України.
У разі виявлення факту перевищення хоча б
одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2
відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за
його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за
проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного
засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі
за пройдену частину маршруту по території України.
Довідка про здійснення габаритно-вагового
контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за
проїзд є чинними протягом усього маршруту.
Пункт 22 Порядку №879: у разі виявлення
на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення
правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий
транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею
265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пункт 23 Порядку №879: власник
великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена
ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у
відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження,
перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Після приведення габаритно-вагових
параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і
внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного
габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного
габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не
виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Суд вказує, що нормами чинного
законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом
транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також
порядок здійснення такого контролю.
Разом з тим, Суд звертає увагу на те, що повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за
проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише її нарахуванням.
ВАЖЛИВО: При цьому за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим
транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних
збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального
користування.
Згідно з частиною п'ятою статті 21
Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди,
заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних
повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів
публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на
підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним
судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити
публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку
цивільного або господарського судочинства.
Таким чином, адміністративні суди можуть
розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги
мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі
вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи
бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з
приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь
держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути
предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.
Дана правова позиція суду узгоджується з
висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від
06.06.2018 у справі № 820/1203/17 та
правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від
26.10.2016 у справі № 813/4972/13-а.
Отже, Верховний суд підтримує висновки
судів попередніх інстанцій про відсутність у прокурора у спірних
правовідносинах адміністративної процесуальної дієздатності.
А враховуючи такі факти як те, що
1)спірні правовідносини у такого роду справах стосуються стягнення з підприємця
шкоди, завданої дорогам загального користування і твердження позивача про
завдання відповідачем шкоди державі ґрунтується на тому, що територіальні
органи Укртрансбезпеки зафіксували факт, що підтверджують експлуатацію
підприємцем транспортного засобу з порушенням законодавства щодо проїзду
великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними
дорогами загального користування, а саме - перевищення допустимих вагових
нормативів; 2) уповноважений державою орган на підставі постанови Кабінету
Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження
автомобільних доріг загального користування» розраховував розмір шкоди та
виставив її до сплати власнику великовагового транспортного засобу (у формі
плати за проїзд великоваговим транспортом), то цей спір не стосується захисту
прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з
боку органів державної влади, а пов’язаний з відшкодуванням державі
матеріальних збитків внаслідок руйнування автомобільних доріг загального
користування при проїзді великовагових та/або великогабаритних транспортних
засобів з перевищенням допустимих вагових нормативів.
ВИСНОВОК: З огляду на суб’єктний склад учасників такого роду спору (тобто фактично
стягнення плати за проїзд з суб’єкта господарювання) аналогічні справи
підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, а не
адміністративного…, а отже справи підлягають закриттю (ухвала_1; ухвала_2; ухвала_3).
