Розповсюдження чужого фото у соціальних мережах «Facebook», «Instagram» та
ін. без отримання відповідної згоди
19 липня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 214/11028/21,
провадження № 61-13067св22 (ЄДРСРУ № 112433950) досліджував питання щодо
правомірності розповсюдження чужого фото у соціальних мережах «Facebook»,
«Instagram» та ін. без отримання відповідної згоди.
ЄСПЛ у рішенні
від 07 лютого 2012 року у справі «Von Hannover v. Germany», заяви № 40660/08,
60641/08, зазначив, що зображення особи є одним із головних атрибутів її
особистості, оскільки воно розкриває унікальні характеристики особи і
відрізняє особу з-поміж інших. Право на захист свого зображення є одним із
головних складових особистого розвитку, яке передбачає, передусім, право особи
контролювати використання цього зображення, зокрема і не дозволяти його
опублікувати. При встановленні балансу між захистом приватного життя та
свободою вираження поглядів ЄСПЛ наголошує на необхідності враховувати,
по-перше, внесок, зроблений фотографією або статтею до обговорення, що має
загальний інтерес. Визначення того, що є предметом загального інтересу,
залежатиме від обставин справи. Зокрема Суд визнавав існування такого інтересу
не лише в публікаціях стосовно політичних питань чи злочинності, але також коли
воно стосувалося спорту або відомих митців. Проте, чутки про подружні проблеми
президента республіки або фінансові труднощі відомого співака не були визнані
предметом загального інтересу.
По-друге, наскільки широко відомою є відповідна особа і яка тема повідомлення. Роль
або посада відповідної особи і характер діяльності, яка є темою повідомлення
і/або фотографії, є іншим важливим критерієм, пов`язаним із попереднім. У
зв`язку з цим потрібно розрізняти приватних осіб і осіб, котрі діють в
публічному контексті, як політичні або публічні постаті. Отже, у той час як
невідома громадськості приватна особа може вимагати особливого захисту свого
приватного життя, це не стосується публічних осіб. Існує фундаментальна
відмінність між повідомленням фактів, здатних зробити внесок в обговорення у
демократичному суспільстві і пов`язаних, наприклад, з політиками, які
здійснюють свої офіційні повноваження, і повідомленням подробиць із приватного
життя особи, котра не має таких повноважень.
По-третє, попередня поведінка відповідної особи. Поведінка відповідної особи до
оприлюдненням повідомлення або те, що фотографія і пов`язана з нею інформація
вже з`являлися у попередній публікації, також є фактором, який потрібно брати
до уваги. Проте, сам факт попереднього співробітництва з пресою не може бути
аргументом для позбавлення відповідної сторони усього захисту від оприлюднення
спірної фотографії.
По-четверте, зміст, форма і наслідки публікації. Спосіб, у який фотографія або звіт
оприлюднені, і спосіб, у який відповідна особа зображена на фотографії або у
звіті, також може бути фактором, який потрібно брати до уваги. Обсяг, у якому
було поширено звіт і фотографію, також може бути важливим фактором, залежно від
того, чи є газета загальнонаціональною або місцевою, і має велику чи обмежену
передплату.
По-п`яте, обставини, за яких було зроблено фотографії. Тобто, чи сфотографована
особа дала свою згоду на фотографування і на оприлюднення фотографій, або ж це
було зроблено без повідомлення її, чи обманом, чи іншими незаконними засобами.
Також потрібно звернути увагу на характер і серйозність втручання і на наслідки
для відповідної особи оприлюднення фотографії. Для приватної особи, невідомої
для громадськості, оприлюднення фотографії може становити більше втручання, ніж
друкована стаття.
Такі позиції
висловлені Верховним Судом у постановах від 30 січня 2019 року в справі № 308/5318/15-ц, від 20 березня 2019 року в справі
№ 161/19019/17 та
від 17 березня 2021 року в
справі № 761/37933/19.
Відповідно до
частин першої, третьої статті 308 ЦК України фотографія, інші художні твори, на
яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені,
розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті - за згодою осіб,
визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу. Фотографія може бути
розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це
викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.
Тлумачення
статті 308 ЦК України дає підстави стверджувати, що, за загальним правилом,
фотографія, на якій зображено фізичну особу, може бути публічно показана,
відтворена, розповсюджена тільки за згодою фізичної особи. Винятком є випадки,
за яких фізична особа позувала авторові за плату, або ж це викликано
необхідністю захисту інтересів зображеної фізичної особи або інтересів інших
осіб.
Втім в
останньому випадку потрібно враховувати, що використання будь-якої інформації,
що посягає на приватність особи, має бути виправдана переважаючим публічним
інтересом. Для уникнення неправомірного втручання у приватне життя особи
потрібно утриматися від публікації відверто особистих фотографій, якщо тільки
це безпосередньо не стосується питання публічного інтересу (постанова
Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі №
308/5318/15-ц (ЄДРСРУ № 79744914).
(!!!) Законодавство не визначає, як має бути оформлена згода фізичної особи на
використання фотографії з її зображенням. Тобто, надаючи оцінку існуванню
відповідної згоди, потрібно враховувати, що згода може бути надана у
письмовому вигляді, усно, а також у формі мовчазної згоди.
Мовчазна згода
може проявлятися в тому, що особа знала й бачила, що її знімають на фото чи
відеокамеру, але не висловила своїх заперечень щодо проведення зйомок, а також
у випадку самостійного розміщення фото чи відеозображення для необмеженого кола
користувачів і без зазначення про існування авторських чи суміжних прав на них.
ВИСНОВОК: Верховний Суд вважає, що поширення (розміщення) фото у
соціальній мережі в Інтернеті без обмеження кола користувачів, які можуть
переглядати це фото, є публічним показом фото,
яке здійснює ця особа самостійно.
Тож використання
таких фото є правомірним, адже попереднє поширення (розміщення) у
соціальній мережі було публічним і за згодою особи, яка своїми
діями зробила таку інформацію відкритою.
У випадку, якщо
фото були відкриті лише для певного кола користувачів, то публічного
розповсюдження таких фото не було, а отже, їх використання без згоди особи є неправомірним.
Матеріал по
темі: «Кримінальна відповідальність за фото
та відеозйомку переміщення Збройних сил України»
Теги: використання фото, фото з мережі, мережа інтернет, розповсюдження
фото, без згоди, дозвіл на фотографування, публічний показ фото, захист честі,
заборона фото, заборона відеозйомки, кримінальна відповідальність, судова
практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
