Банк зобов’язаний здійснити перерахунок заборгованості за кредитним
договором з огляду на нікчемність пунктів стосовно оплатності інформації про
стан кредитної заборгованості (ПАТ «Ідея Банк»)
13 липня 2022 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21 (ЄДРСРУ №
105423479) досліджувала питання щодо перерахунку заборгованості за
кредитним договором з огляду на нікчемність пунктів стосовно оплатності
інформації про стан кредитної заборгованості (ПАТ «Ідея Банк»).
10 червня 2017 року набув чинності
Закон України «Про споживче кредитування», у
зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11
викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого
кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче
кредитування».
Положення частин першої, другої, п`ятої
статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності
Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте,
враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів»,
визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою
встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на
відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої
статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за
споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування
кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги
кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання,
обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8
Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим
кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням,
обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування
кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне
оформлення тощо.
(!!!) Таким чином, Законом
України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку
встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі,
пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про
споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08
червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної
вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за
договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж
постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного
банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання
банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість
кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про
споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної
вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною
у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум
погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості
всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за
наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до
цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні
витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги
банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії
договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови,
що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених
до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена
на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної
ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про
споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати
споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші
обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за
ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються
споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені
й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку
щодо встановлювлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної
заборгованості.
У кредитних відносинах економічною
метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержания процентів за
користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні
позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути
поінформований про строки i суми належних платежів.
Закон України «Про споживче
кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про
кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання
такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої
статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору
про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного
разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий
кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний
розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої
кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення
заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені,
які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум
(за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію,
надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також
договором про споживчий кредит.
(!!!) Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче
кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права
споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за
обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання
інформації про стан кредиту, яку
споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова
договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом
України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо
оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає
один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті
11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічних висновків дійшов Верховний
Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі №
194/1387/19 (провадження № 61-7416св20).
ВИСНОВОК: Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків,
викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) й
постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі № 361/392/20 (провадження № 61-16470св20), та
зазначає, що умова
договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом
України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної
заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною
відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12
Закону України «Про споживче кредитування».
Матеріал по темі: «Визнання кредитного договору недійсним з підстав незгоди з його умовами»
Теги:
банк, кредит, визнання недійсним, кредитний договір, умови договору, захист
прав споживачів, іпотека, порука, несправедливі умови, скриті платежі, судова
практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
