Початок відліку процесуального строку для звернення прокурора до
адміністративного суду на захисті інтересів Держави
05 липня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи № 380/15396/22,
адміністративне провадження № К/990/10318/23 (ЄДРСРУ № 112009012) досліджував
питання щодо початку відліку процесуального строку для звернення прокурора до
адміністративного суду на захисті інтересів Держави.
Суть
питання:
- відлік тримісячного строку звернення прокурора до
адміністративного суду необхідно здійснювати з моменту, коли прокурор
дізнався про наявність порушень інтересів держави у відповідній сфері;
- чи відлік повинен здійснюватися з моменту
виникнення та підтвердження наявності підстав для представництва
прокурором інтересів держави у суді.
Відповідно до
статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом
строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії; процесуальні строки
встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені -
встановлюються судом.
Процесуальні
строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися
вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Правові
висновки щодо порядку застосування статті 118 КАС України викладені, зокрема у
постановах Верховного Суду 17 вересня 2021 року у справі № 420/473/20, від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20, від 1 червня 2022 року у справі № 460/100/21, від 18 січня 2023 року у справі № 160/6211/21 та від 14 березня 2023 року у справі
№ 160/26351/21.
Згідно з
частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку
звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими
законами.
Положеннями
частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до
адміністративного суду для суб`єктів владних повноважень та для інших осіб.
Зокрема, абзацом другим вказаної частини визначено, що для звернення до
адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється
тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з
дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на
пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть
також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду
суб`єкта владних повноважень.
Наслідки
пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею
123 КАС України, відповідно до частини першої якої у разі подання особою позову
після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення
пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави,
вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При
цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до
суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або
вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою
цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк
або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного
суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
(!!!) Таким чином, строк звернення до адміністративного суду
- це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах,
протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою
за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому
тримісячний строк звернення до суду у суб`єкта владних повноважень обчислюється
з дня виникнення підстав, що дають такому суб`єкту право на
пред`явлення визначених законом вимог.
Вищенаведений
висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема
у постанові від 17 вересня 2021 року у справі №
420/473/20.
Відповідно до
частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює
пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його
пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість
такого поновлення.
Поновленню
підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути
обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення
процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно,
незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який
встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими
засобами доказування.
Правові
висновки щодо критеріїв поважності причин пропуску строку звернення до
адміністративного суду викладено також у постановах Верховного Суду від 14
серпня 2018 року у справі № 820/1719/15, від
20 грудня 2018 року у справі № 756/513/17,
від 27 лютого 2019 року у справі № 813/1211/17,
від 16 вересня 2019 року у справі № 120/3403/20-а,
від 19 лютого 2020 року у справі № 815/5271/16,
від 17 червня 2021 року у справі № 570/4516/19,
від 17 лютого 2022 року у справі № 380/893/20,
від 8 вересня 2022 року у справі № 380/1598/22,
від 16 червня 2023 року у справі № 520/986/22
та від 4 липня 2023 року у справі № 620/4707/22.
Відповідно до
частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор
звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами,
вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом
іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну
скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними
обставинами.
Спеціальним
законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором
інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру».
Відповідно до
частини третьої статті 23 цього Закон прокурор здійснює представництво в суді
законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів
держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює
орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних
повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у
разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується
прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Частиною
четвертою цієї ж статті визначено, що наявність підстав для представництва має
бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор
здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після
підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор
зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та
його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.
Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її
законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Виключно з
метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в
суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або
неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого
віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію,
яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати
від нього матеріали та їх копії.
Велика Палата
Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, погоджуючись з висновком
Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, зазначила, що за змістом частини
третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти
інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не
здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого
самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого
віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
У постанові від
26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо
дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру»,
і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання
повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то
це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору
відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в
обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з
відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати
неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати
звернення прокурора необґрунтованим.
Слід
враховувати, що у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 240/2400/19, від 26 травня 2020 року у справі № 915/2385/18 та від 9 вересня 2020 року у справі № 12091/09/1570 Верховний Суд вказав на відсутність
підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді у разі
недотримання ним встановленого порядку звернення до уповноваженого органу та
отримання від останнього відповіді, а також зазначив, що це є підставою
для повернення позову прокурору.
Крім того, Суд
нагадує, що встановлення строків звернення до адміністративного суду та
залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може
слугувати меті легалізації триваючого правопорушення або здійснення незаконної
діяльності.
Такий висновок
узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від
30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17,
від 22 січня 2019 року у справі №
201/9987/17(2-а/201/304/2017), від 5 квітня 2019 року у справі № 809/248/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 1140/3136/18, від 29 листопада 2019 року у
справі № 608/957/16-а, від 29 січня 2020
року у справі № 554/5119/16-а, від 18 лютого
2020 року у справі № 1840/3344/18, від 29
жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від
11 листопада 2020 року у справі № 640/19903/19
та від 1 червня 2022 року у справі № 460/100/21.
ВИСНОВОК: Таким чином, у випадку звернення прокурора із позовом в інтересах держави
положення частини другої статті 122 КАС України (для звернення до
адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється
тримісячний строк, який обчислюється з дня виникнення відповідних
підстав) слід застосовувати з урахуванням вимог частини третьої та
четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які серед іншого,
вимагають від прокурора перед зверненням до суду з позовом в інтересах держави
довести, що:
- відповідний
суб`єкт владних повноважень не здійснює або неналежним чином здійснює захист
законних інтересів держави;
- попередньо,
до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних
повноважень;
- лише у такій
ситуації прокурор отримує право запитувати інформацію, яка на законних
підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього
матеріали та їх копії.
Матеріал по
темі: «Представництво прокурором в суді
державних підприємств»
Теги: представництво інтересів держави прокурором, позов прокурора в
інтересах громади, виключні підстави, звернення прокурора до суду,
представництво прокуратурою, прокурор в інтересах міської ради, судова
практика, Адвокат Морозов
