Адвокат Морозов (судовий захист)
Трансформація негрошового (товарного) зобов’язання у
грошове у випадку повернення суми здійсненої передоплати за непоставлений товар
06 травня 2026 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/3574/23 (ЄДРСРУ №
136318523) досліджував питання щодо трансформації негрошового (товарного)
зобов’язання у грошове у випадку повернення суми здійсненої передоплати за
непоставлений товар.
Відповідно до частини другої статті 693 Цивільного
кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не
передав товар у встановлений строк, покупець має право: 1) вимагати передання оплаченого товару або
2) повернення суми попередньої оплати.
Отже, у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно, або вимагати передання
оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої
оплати, тобто можливість обрання певного визначеного варіанта правової
поведінки боржника є виключно правом
покупця.
Волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги
покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки,
причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення
такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією,
листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у
визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі висновки викладено
у постановах Верховного Суду: від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, від 27.11.2019 у справі № 924/277/19, від
09.03.2023 у справі №
910/5041/22, від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.04.2024 у справі № 909/335/23, від
14.05.2024 у справі №
916/1164/23, від 16.07.2024 у справі № 910/3574/23, від 24.04.2025 у справі №910/3690/24).
Виходячи із системного аналізу вимог чинного
законодавства, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує
виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у
рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за
роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка
його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався
аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування
норм права, викладений у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, від
05.02.2025 у справі №917/892/23).
У постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 Велика Палата
Верховного Суду не погодилась із доводами скаржника про те, що прострочення
зобов`язання з повернення суми попередньої оплати пов`язано також із датою
закінчення строку дії контракту, оскільки немає підстав ототожнювати цю дату із
строком (терміном) виконання постачальником (продавцем) обов`язку повернути
суму попередньої оплати, а згідно з положеннями контракту останній в частині
невиконаних зобов`язань діє до їх повного виконання сторонами. Крім того, у
зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також підтвердила виникнення
у відповідача (постачальника, продавця) зобов`язання повернути позивачу
(покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до
частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з
наступного дня після спливу строку поставки.
У постанові від 24.04.2025 у справі № 910/3690/24 Верховний Суд
виснував про відсутність обмежень в реалізації скаржником передбаченого
частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України права або вимагати
передання оплаченого товару, або повернення суми попередньої оплати шляхом
подання позову до суду. За висновком Верховного Суду у справі № 910/3690/24, реалізація
цього права позивачем у спірних правовідносинах призвела до зміни товарних
зобов`язань відповідача на грошові, що узгоджується з приписами статті 653
Цивільного кодексу України. Водночас, зважаючи на встановлені судами обставини
продовження виконання договору після першої вимоги про повернення попередньої
оплати, Суд відхилив посилання на повторність такої вимоги та зазначив, що
волевиявлення сторони за частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України
має бути однозначним.
Крім того, застосування приписів статей 651,653 ЦК
України має універсальний характер незалежно від правової природи правочину,
якого стосується спір.
ВИСНОВОК: Повернення суми здійсненої передоплати за непоставлений товар в силу
приписів частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, здійснюється в
такому порядку: 1) отримання листа, претензії, тощо; 2) припинення зобов`язання
з поставки товару (негрошове/товарне) 3) виникнення зобов`язання повернути
покупцю суму попередньої оплати (грошове)
Матеріал по темі: «Непідписання замовником актів приймання виконаних робіт чи наданих послуг»
Теги: істотні умови договору, существенные условия, істотне
порушення умов договору, критерії істотності, неможливість досягнення цілей,
укладеність, договір, визнання договору неукладеним, недійсним, сторони,
оспорюваний договір, порушення умов, істотне порушення, судова практика,
Верховний суд, Адвокат Морозов
