Встановлення факту непідписання договору без
проведення судово-почеркознавчої експертизи
27 вересня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 567/1042/22,
провадження № 61-9773св23 (ЄДРСРУ № 113794343) досліджував питання щодо
встановлення факту непідписання договору без проведення судово-почеркознавчої
експертизи.
Згідно з
частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на
припущеннях.
Установлення
факту непідписання договору, як правило, можливе за допомогою відповідної
судово-почеркознавчої експертизи.
У змагальному
процесі обов`язки мають як сторони, так і суд, який зобов`язаний забезпечити
змагальність процесу.
Згідно із
частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за
сукупності таких умов:
1) для
з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання
у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами
(стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або
висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно,
призначення експертизи можливе з власної ініціативи суду, що відрізняє новий
ЦПК України від ЦПК України у редакції до 15 грудня 2017 року.
Таким чином, виключно
у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів,
документів або від іншої участі в проведенні експертизи, якщо без цього
таку експертизу провести неможливо, суд залежно від того, хто із зазначених
осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати
факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його
визнанні (стаття 109 ЦПК України).
Аналогічні за
своїм змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду: від 18
січня 2023 року у справі № 601/2139/21,
(провадження № 61-9158св22), від 24 травня 2023 року у справі № 567/792/22, (провадження № 61-431св23), від 21
червня 2023 року у справі № 567/874/22,
(провадження № 61-2665св23).
Натомість,
суди, по суті, передчасно визнали наведений у статті 109 ЦПК України факт без
призначення відповідної судової експертизи.
Посилання суду
на положення частини десятої статті 84 ЦПК України, згідно з якою у разі
неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин
доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від
їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для
з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може
здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких
доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду, є помилковим.
При цьому
Верховний Суд зазначає таке.
У постанові
Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) вказано,
що:
«6.18.
Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину
(відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника
правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника
правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій
статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його
внутрішній волі.
6.19. Порушення
вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для
визнання правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК
України, а також із застосуванням спеціальних правил статей 229-233 ЦК України
про правочини, вчинені з дефектом волі - під впливом помилки, обману,
насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
6.20. Тобто як
у частині першій статті 215 ЦК України, так і в статтях 229-233 ЦК України
йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує
волевиявлення учасника правочину, зафіксоване в належній формі (що
підтверджується, зокрема, шляхом вчинення ним підпису на паперовому носії), що,
однак, не відповідає волі цього учасника правочину. Тож внаслідок правочину
учасники набувають права і обов`язки, що натомість не спричиняють для них
правових наслідків.
6.21. У тому ж
випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття
обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не
вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а
правовідносини за ним не виникли».
У постанові
Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) вказано,
що:
«6.37. Тобто
суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем,
а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його
правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.
6.38. У разі
якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном
і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору
як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може
бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).
6.39.
Висловлене вище про можливість визначити фактичне укладення правочину у спосіб
його виконання (за відсутності законодавчих застережень про інше) не суперечить
викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року
у справі № 145/2047/16-ц (провадження №
14-499цс19) правовому висновку про те, що правочин, який не вчинено (договір,
який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності
правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено».
ВИСНОВОК: Отже, у
разі неможливості отримання оригіналу договору та проведення відповідної
експертизи, суду необхідно встановити, чи існувало волевиявлення сторін
договору щодо фактичного укладення правочину, чи виконується він сторонами,
тобто чи виконуються сторонами свої зобов`язання за договором.
Подібний
правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів
Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року у
справі № 567/1437/19, провадження №
61-18670св21.
Матеріал по
темі: «Підстави та умови призначення судової
експертизи»
Теги: експерт, експертний висновок
для суду, спеціалізація експерта, попередження про кримінальну
відповідальність, завідомо неправдивий висновок, эксперт, экспертиза, судова
практика, Адвокат Морозов
