Залишенню позову
без розгляду кореспондує обов’язок суду належно повідомити сторони про час та
місце слухання справи та пересвідчитись у відсутності заяв про розгляд справи
без участі
29 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного господарського суду в рамках справи №
910/14532/19 (ЄДРСРУ № 93962727) досліджував питання щодо залишення
позову без розгляду у разі неявки позивача та неподання заяви про розгляд
справи за його відсутністю.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.11.2017 у
справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15)
дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.
Частиною четвертою статті 202 ГПК України визначено, що у
разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення
ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку,
якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його
нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд
залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав
витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його
представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини
неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його
відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить,
що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою
статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних
наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце
судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його
відсутності.
Більше того норми статті 226 ГПК України не пов`язують
можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не
містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого
провадження (22 грудня 2020
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у
справі № 925/337/19 (ЄДРСРУ № 93783766), від
02 грудня 2020 року у справі № 914/1531/19
(ЄДРСРУ № 93263315)).
(!!!) Отже, правом на
залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого
позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його
відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому
засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем
заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи,
яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому
засіданні кореспондується з
його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його
відсутності.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд
справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи,
суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача
обов`язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України
суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим
Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника
справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він
повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Зважаючи на вищезазначене, у випадку якщо позивач має намір
взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у
першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку
визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
У вказаному висновку колегія суддів звертається до правової
позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного
Суду, яку було викладено у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19 та постановах від 05.06.2020 у
справі № 910/16978/19, від 21.12.2020 року у
справі № 910/18360/19 (ЄДРСРУ № 93701423)).
Положення частини четвертої статті 202 та п. 4 частини
першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви
без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за
відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не
повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення
справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав
заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає
вирішенню спору.
Аналогічну позицію 24 листопада 2020 року висловив Верховний
Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
в рамках справи № 521/1836/19,
провадження № 61-3568св20 (ЄДРСРУ № 93053654) і конкретизував, якщо від сторони
позивача подана до суду заява про розгляд справи за його відсутності, у суду немає підстав залишити позовну
заяву без розгляду через неявку позивача чи його представника в судове
засідання.
ВИСНОВОК: Присутність
позивача у судовому засіданні є правом сторони (за виключенням обов’язковості
явки), однак за умови подання відповідної заяви про розгляд справи за його
відсутністю.
Разом з тим, оцінка можливості вирішення спору по суті за
відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами лише у разі,
якщо позивач не з`явився на виклик суду (тобто належним чином повідомлений),
але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Аналогічний висновок викладено у постанові об`єднаної палати
Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 та підтриманий 02 грудня 2020 року Верховним Судом
у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 914/1531/19 (ЄДРСРУ № 93263315).
Матеріал по темі: «Залишення позову без розгляду у разі повторної неявки позивача»
Теги: залишення позовної заяви без розгляду, неявка
представника в судове засідання, явка в судове засідання, перенесення розгляду,
перерва у судовому засіданні, докази, подання документів, належні докази,
судова практика, Адвокат Морозов
