Адвокат Морозов (судовий захист)
Перевірка достовірності
відомостей щодо наявності майна та відповідність вартості майна, вказаного
(вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового
характеру.
20
вересня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
815/2087/15, адміністративне провадження №К/9901/5928/18 (ЄДРСРУ №
84405804) досліджував питання щодо особливостей перевірки достовірності
відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна
(майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і
зобов'язання фінансового характеру.
Частиною
другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та
органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на
підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України.
Пунктом
7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП
України) закріплено, що трудовий договір припиняється з підстав, передбачених
Законом України «Про очищення влади».
Законом
України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року №1682-VII (далі - Закон
№1682-VII) визначені правові та організаційні засади проведення очищення влади
(люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства
права та прав людини в Україні.
Частинами
першою та другою статті 1 Закону №1682-VII передбачено, що очищення влади (люстрація)
- це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам
обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних
посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Очищення
влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні
державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю
здійснювали заходи (та/або сприяли їхньому здійсненню), спрямовані на узурпацію
влади, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне
порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права
та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції
невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
Згідно
з частиною третьою статті 1 Закону №1682-VII протягом десяти років з дня
набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади
(люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій,
четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у
строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4
цього Закону.
Відповідно
до пункту 10 частини першої статті 2 Закону №1682-VII заходи з очищення влади
(люстрації) здійснюються щодо інших посадових та службових осіб (крім виборних
посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
Частиною
восьмою статті 3 Закону №1682-VII установлено, що заборона, передбачена
частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка
стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна
(майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про
майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, складених за
формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії
корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), указаного
(указаних) в їхніх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах,
визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам,
отриманим із законних джерел.
Згідно
з частиною п`ятою статті 5 Закону №1682-VII перевірці підлягають: 1) достовірність
указаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами
третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей
щодо наявності майна (майнових прав) і відповідність вартості майна (майнових
прав), указаного (указаних) у декларації про майно, доходи, витрати і
зобов`язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що
встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»,
набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10
частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Процедуру
проведення органами ДФС перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом
2 частини п`ятої статті 5 Закону №1682-VII, зазначених особами, перелік яких
наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону №1682-VII у деклараціях
про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, визначено у
Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини
п`ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженим наказом
Міністерства фінансів України від 03 листопада 2014 року №1100,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2014 року
№1385/26162 (далі - Порядок №1100).
Відповідно
до підпункту 3 пункту 3 Порядку №1100 проведення перевірки фактично полягає:
в
аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів,
отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з`ясування
джерел їхнього отримання, у тому числі щодо повноти їхнього відображення в
декларації;
у
порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте
(набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на
посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в
контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої
особи з метою з`ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;
у
порівняльному аналізі наявної інформації з метою з`ясування відповідності
вартості майна (майнових прав), указаного (указаних) у декларації, набутого
(набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на
посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам,
отриманим із законних джерел;
Частиною
десятою статті 5 Закону №1682-VII передбачено, що у разі встановлення за
результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини
п`ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів
з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше
ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи,
повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно
якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п`ятнадцятий робочий день з дня
отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими
фактами та підтверджуючі документи, які є обов`язковими для розгляду та
врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.
Відповідно
до частини одинадцятої статті 5 Закону №1682-VII орган, який проводив
перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником
такого органу (або особою, яка виконує його обов`язки), керівнику органу,
передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий
день з дня початку проходження перевірки.
Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.
Згідно
з частиною чотирнадцятою статті 5 Закону №1682-VII керівник органу, передбачений
частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки,
яким установлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2
частини п`ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання
такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1
цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на
третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу
(органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з
посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з
посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня
отримання висновку.
Аналіз
частини десятої статті 5 Закону №1682-VII дає підстави для висновку, що органи
ДФС здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті
2 Закону №1682-VII, за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо
наявності майна (майнових прав), указаного (указаних) у декларації про майно,
доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; 2) відповідність вартості
майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у
пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних
джерел.
Водночас
інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав)
не може бути підставою для застосування заборони, передбаченої Законом
№1682-VII, якщо не буде встановлено, що таке майно було набуте за час
перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону
№1682-VII, і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.
Тотожну
правову позицію щодо застосування норм Закону №1682-VII у подібних
правовідносинах неодноразово виклав Верховний Суд у постановах від 14
листопада 2018 року в справі №815/2537/15,
від 20 листопада 2018 року в справі №814/135/16,
від 27 березня 2019 року в справі №822/957/17,
від 19 липня 2019 року в справі №807/1481/15,
від 30 липня 2019 року в справі №802/3864/15-а
і Суд не знаходить підстав для відступу від неї під час розгляду цієї справи.
Таким
чином, для вжиття заборони, передбаченої частиною третьою статті 3 Закону
№1682-VII, необхідно встановити, що вартість майна (майнових прав), щодо якого
(яких) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового
характеру вказані недостовірні відомості, не відповідає доходам особи,
отриманим із законних джерел.
ВИСНОВОК: Незазначення в декларації про майно,
доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру майна, якщо його вартість
узгоджується з доходами особи за відповідний період, не тягне за собою настання
передбачених Законом №1682-VII наслідків у вигляді звільнення з посади й
застосування заборон на зайняття відповідних посад.
Теги:
очищення влади, люстрація, декларація про майно, доходи посадової особи,
звільнення з посади, зобов`язання фінансового характеру, декларація про майно,
недостовірність відомостей, вартість майна, судова практика, Адвокат Морозов
