Адвокат Морозов (судебная защита)
Критерій та аспекти поділу між
подружжям неподільної речі.
Правова
позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 18 січня 2017
року у справі №
6-2565цс16 дозволяє
чітко встановити критерій та аспекти поділу між подружжям неподільної речі.
Так,
відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ
майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу
такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.
ВАЖЛИВО: Майно,
що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в
натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір
може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини,
чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі
присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними
(частини перша, друга статті 71 СК України).
Присудження
одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної
сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну
ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених
Цивільним кодексом України (частина четверта статті 71 СК України).
Так,
присудження судом грошової компенсації одному з подружжя замість його частки у
праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок,
квартиру, земельну ділянку допускається лише за наявності згоди цієї особи на
таке присудження, крім випадків, передбачених статтею 365 ЦК України.
Положеннями
цієї статті передбачають підстави, за наявності яких суд може задовольнити
позов співвласника про припинення права особи на частку у спільному майні,
якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною;
спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не
завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї. Суд
постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за
умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний
рахунок суду.
Крім
того, відповідно до частини третьої статті 370 ЦК України виділ частки із
майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку,
встановленому статтею 364 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено, що
якщо виділ
у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є
неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає
виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої
матеріальної компенсації вартості
його частки.
(!!!) Згідно
із частиною п’ятою статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової
компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя
відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Така
умова дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право
на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в
разі ухвалення судового рішення. Адже на підставі цього рішення не тільки
припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.
Отже,
процедура внесення суми для відшкодування вартості частини майна на депозит
суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з
припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною
функцією щодо забезпечення виконання однією стороною у справі своїх зобов'язань
перед іншою.
ВАЖЛИВО: Суд
вказав, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної
сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати
положення частин четвертої, п’ятої статті 71 СК України щодо обов’язкової
згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього
внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок
суду.
Якщо
жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально
поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя
в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій
власності.
ВИСНОВОК: Отже,
в разі, коли один з подружжя не вчинив передбачених частиною п’ятою статті 71
СК України дій щодо попереднього внесення відповідної грошової суми на
депозитний рахунок суду, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між
сторонами відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому
майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій
власності.
P.S.
належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки
фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами
або працею в набутті майна (Рішення
Верховного суду України від 26.03.2008 р. у справі №
6-25432св07, від 20.08.2008 р. у справі №
6-5349св08 та
від 02.10.2013 р. у справі № 6-79 цс 13).
Досліджуючи
судову практику щодо зміни правового режиму майна подружжя у випадку його
поділу необхідно звернути увагу на Постанову Верховного суду України від 3
червня 2015 року у справі № 6-38цс15.
Знаковою цю постанову робить те, що суд назвав критерії,
які дозволяють надати спірному набутому майну режим спільного майна, зокрема це:
1) час набуття такого майна,
2)
кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття),
3)
мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної
власності подружжя.
Застосовуючи
норму права щодо належності майна до спільної сумісної власності подружжя
(статтю 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя
на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу,
але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна
праця подружжя. (Постанова
Верховного суду України від 01.07.2015 р. справа № 6-612цс15 та від 16.12.2015
р. справа № 6-2641цс15).
Аналогічна
правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 7 грудня
2016 року у справі №
6-1568цс16.
Теги: шлюб,
сім’я, поділ майна подружжя, частка, спільна власність, приватна власність,
неподільна річ, раздел имущества супругов, судова практика, Адвокат
Морозов
