Правова (не) можливість
виключення Товариства із переліку ризикових платників податків
03
березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
240/3665/19, адміністративне провадження №К/9901/36283/19 (ЄДРСРУ №
87963343) досліджував питання щодо виключення платника податків із переліку
ризикових платників податків.
Позиція
Верховного Суду зводиться до того, що контролюючий орган здійснює моніторинг
податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової
інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків
порушення норм податкового законодавства.
Здійснюючи
моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового
законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової
накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з
постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій
накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку
виконання свого податкового обов`язку.
Дії
контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації,
незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення
податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є
службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх
професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та
нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом
здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення
діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК
України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих
органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Обов`язковою
ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути
оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові
наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.
Дії
контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів
засідання Комісії (за
результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової
накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових
наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена
в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами
для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для
виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою
здійснення відповідних прав та обов`язків.
Така
позиція вже викладалась Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18.
Верховний
Суд також зауважує, що на користь цієї позиції свідчить аналіз положень
підпункту 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України в
редакції, яка вже не діяла на час спірних правовідносин, проте чітко визначала,
що саме рішення про відмову в
реєстрації податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному
реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або
судовому порядку.
Таким
чином, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової
накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових
наслідків для платника податків, яке може бути оскаржене в судовому порядку, у
тому числі й з підстав неправомірності дій контролюючого органу із віднесення
платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям
ризиковості.
Після
внесення змін до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Законом №
2245-VIII законодавець виключив зазначену норму з Кодексу, надавши повноваження
Кабінету Міністрів України визначати порядок та підстави реєстрація податкової
накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Постановою
Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок,
який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку
коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок №
1165).
Відповідно
до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого
моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок
коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку,
реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
(!!!) Питання відповідності/невідповідності платника
податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією
регіонального рівня.
У
разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв
ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення
про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення
платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості
платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії
регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник
податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника
податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої
встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника
податку.
В
той же час, у разі
надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало
законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку
платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
ВАЖЛИВО: Враховуючи, що приписами Порядку №1165
передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі
віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника
податку, то віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості
платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його
господарської діяльності.
Відповідно
до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В
адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності
суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого
рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно
з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах
щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень
адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у
межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)
обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для
прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)
добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом,
запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням
необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод
та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)
з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно,
тобто протягом розумного строку.
Отже,
законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх
функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються,
визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів
щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про
відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН
призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та,
вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до
суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта
владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого,
можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню
платника податків до переліку таких платників податків які відповідають
критеріям ризиковості.
Аналогічна
позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18.
Відтак,
Верховний Суд дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової
інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі
бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового
контролю, зокрема, віднесення
Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із
заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для
виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення
Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які
відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у
реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та
інтереси позивача.
Між
тим рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної
/ розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових
наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу
неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та
інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього
спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності
дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких
платників податків які відповідають критеріям ризиковості.
Аналогічна
правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.08.2019 у
справі №540/2077/18 та постанові від
03.03.2020 у справі №240/3665/19
(ЄДРСРУ № 87963343).
Додатково: Постанова КМУ № 1165
Матеріал по темі: «Заборона зупиняти реєстрацію ПН/РК на підставі Порядку № 117…боротьба з вітряками»
Теги:
порядок 1165, постанова кму 1165, перелік ризикових підприємств, підприємство,
контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, виключення з ризикових,
реєстрація податкової накладної, відмова в реєстрації, штрафні санкції,
зупинення реєстрації податкової накладної, ЄРПН, реєстр податкових накладних,
судова практика, Адвокат Морозов
