Строки звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування
рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН
29 грудня 2021 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 1.380.2019.005956, адміністративне провадження №
К/9901/13401/20 (ЄДРСРУ № 102362192) досліджував питання щодо
застосування строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і
скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та
зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не проводилася
процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку
вирішення спору.
Обмеження строку звернення до суду
шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та
обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення
Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №
17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної
визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників
адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків
та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Право на звернення до суду не є
абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на
звернення до суду з відповідним позовом.
Верховний Суд звертає увагу на те, що
різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових
зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю
у підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їхнє оскарження.
Встановлення строків звернення до
адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності
слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта
владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі
спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія
(бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть
скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії
(бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто
встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню
ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності)
суб`єкта владних повноважень.
Загальні норми процедури судового
оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Частиною першою статті 122 КАС України
встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до
адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із абзацом першим частини другої
статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом
прав, свобод та інтересів особи встановлюється
шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше,
обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про
порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, зазначена норма встановлює
загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах.
Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного
суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом,
який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин
оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі
захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок
оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті
56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в
адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України
визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього
Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення -
рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після
отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому
порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного
оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102
ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї
статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових
зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше
закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої
операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем
граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів
(прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133
цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань,
нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана
пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку
контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків
вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від
нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового
повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У
разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації
контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою
податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 ПК України
визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або
провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без
дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї
статті.
Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України
встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за
загальним правилом платник податків має
право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення
контролюючого органу.
Зміст правовідносин щодо реєстрації
податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства
несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної
в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта
владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме -
оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів,
що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України
можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент
після отримання такого рішення не
стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових
накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або
відмови у їх реєстрації.
Такий підхід до розуміння норм права
щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних
повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у
постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ
щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного
адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.
Верховний Суд у постановах від 2 липня
2020 року у справі №1.380.2019.006119 та від
15 липня 2021 року у справі №640/20721/19
зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і
скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з
похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником
податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких
рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою
статті 122 КАС України і становить шість
місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення
своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічна правова позиція викладена в
постановах Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 320/3307/21, від 30 червня 2021 року у справі № 420/6333/20, від 25 травня 2021 року у справі № 420/8997/20.
Матеріал по темі: «Строк на оскарження відмови в реєстрації податкової накладної в ЄРПН»
Теги: реєстрація податкової накладної,
відмова в реєстрації, штрафні санкції, зупинення реєстрації податкової
накладної, ЄРПН, реєстр податкових накладних, судова практика, Адвокат Морозов
